Добрий самарянин і наша місія

Стислий зміст

У цю місіонерську неділю громада святкувала велике доручення Христа й молилася за служителів, які звіщають Євангеліє по всьому світу. Головна проповідь знову відкрила притчу про доброго самарянина яскравим образом: Єрусалим високо вгорі, Єрихон далеко внизу та небезпечна дорога, де подорожнього пограбували й кинули напівмертвим. Той зранений чоловік - це занепале людство, побите гріхом і приречене на вічну загибель.

Священник, що пройшов повз, означає закон, який не міг спасти; левит - доброчинність цього світу, що полегшує нужду, але не зцілює душі. Лише самарянин, тобто Сам Христос, зупинився, перев'язав рани оливою та вином, поніс пораненого й привів до заїзду - до Церкви. Два динарії, залишені господареві, - це Святий Дух і Слово, дані Церкві, щоб дбати про зранених, доки Він не повернеться й не віддасть за кожне добро.

Заклик простий: кожен віруючий - місіонер, і місія починається вдома, у твоєму власному Єрусалимі - у подружжі, з дітьми, із сусідами й колегами. Сестра-місіонерка з України поділилася свідченням: як тікала від війни, як вижила під час жорстокого нападу, постячи за неспасенних рідних, і як навчилася ставати в проломі в молитві за тих, хто й досі далеко від Бога.

Головні думки

• Кожен християнин - місіонер, і поле служіння починається у власному домі та на твоїй вулиці.
• Поранений подорожній - це образ занепалого людства, безсилого спасти себе.
• Закон і людська доброчинність полегшують біль, але душу зцілює тільки Христос.
• Христос - добрий самарянин, що несе нас і приводить до Свого заїзду, Церкви.
• Він залишив Церкві Свого Духа і Слово, щоб дбати про зранених до Свого приходу.
• Не будь добрим самарянином на чужині, а вдома суворим - милосердя починай із близьких.
• Стій у проломі в молитві й пості за неспасенних рідних і не опускай рук.