Leaving Worship with a Thankful Heart
November 16, 2025 · 19:32 · Watch on YouTube ↗
These notes - summary, key points, and highlighted thoughts - were generated by AI from the recording and are not the preacher’s exact words.
Summary
This Thanksgiving service opened with hymns of gratitude, thanking God for the sun, the rain, and daily bread, and for blessing the work of His people through another year. A short reflection reminded the congregation that we are always sowers: whether or not we stop to think about it, we plant something every single day, and a season of harvest is surely coming. The day became a celebration of what God has caused to grow in their lives and of the blessing that keeps going with them.
The pastor then pressed a searching question: are you leaving this service with a heart that truly wants to give thanks? Recalling a Sunday school lesson, he noted that the children had learned to thank God even for things that are hard to be grateful for - the alarm clock that wakes us too early, and even taxes, since paying taxes means we have work, health, and the strength to rise. The real difference, he said, is not that believers rush to their jobs like everyone else, but that we never go alone: we go with the Lord and do everything as unto Him.
The gathering closed with practical care for the fellowship meal - honoring guests, wasting no food, and remembering those at the back of the line - together with prayer for traveling families, for healing, and for an end to the war in Ukraine. The church then welcomed a new family, Vadym and Anya, into membership, giving thanks that God keeps adding people to His body.
Key Points
- At every moment we are sowers, and what we plant each day will meet us at the harvest.
- Thanksgiving becomes real when we can thank God even for the things that are hard to be grateful for.
- An early alarm and even taxes are reminders of God's gifts: work, health, and strength to rise.
- Believers rush to their jobs like everyone else, yet we never go alone - we go with the Lord and labor as unto Him.
- Everything we have comes from God's generous hand, so the glory for the whole year belongs to Him.
- Gratitude shows itself in small faithfulness: honoring guests, wasting nothing, and remembering those who come last.
- God keeps building His church by adding new people to the body of Christ.
Devotional
Ask yourself honestly today whether you are leaving God's presence with a heart that truly wants to give thanks. It is easy to be grateful for the obvious blessings, but maturity learns to thank God even for the alarm clock and the taxes - the hidden mercies of work, health, and another morning to rise. Remember that you never step into your day alone; the Lord goes with you, and your ordinary labor becomes worship when it is done for Him. Let gratitude shape even the smallest things: how you treat a guest, how you steward what you are given, and how you remember the people who come last.
At every moment we are sowers, and the season of harvest is always coming.
Thank God even for the things it is hard to thank Him for.
When we go to work, we never go alone - we go with the Lord.
Transcript
Auto-generated transcript of this service.
А всё, что ты послал нам в этот год. Мы пред тобой остались виноватыми, раптали в домтали в жаркий стой. И не засуждь подарем. Благословение нам кое другой. И незаслужена ты благодарена наставление нам твоей любовь. Тебя мы просим закон грядущий от нас своей руки не отнимать. И солнца ночь и дождь. хлеб насущный по милости своей нам спасылай и солнца лучит дожд и хлеб насущный по милости своей нам посылай мы в этот день торжественный и праздничный молитва й жаркою благодарим за то, что сих пор благословляется тобой наш труд, что на земле творит, за то, что до сих пор благословляется тобой наш, что на земле творит. Дорогие мои, знаем ли мы и помним ли мы, что во всякое время мы являемся сеятелями? Порой мы, возможно, не задумываемся, что мы сеем и как мы сеем, но всё равно каждый день мы что-то сеем, ведь приходит время жатвы. И сегодня мы празднуем этот день. Да благословит нас Господь, чтобы мы в этот день радовались тому, что растёт на нашем поле, что благословение Господне сопровождает нас, и благословение его будет и дальше с нами. Как сла источники твои, источники всех глав и вдохновений. Господь, я признаюсь тебе в любви. И это мои благословений. Подёт мой дух, а счастья поёт. Он Богу воздаёт благодарение, а Бог ему в ответ не мироёт. Пото любви и дождь благословений поёт мою, а счастья поёт. Он Богу воздаёт благодарение тому, где отец не вероёт. А дог любви и дочь благословений. Шу мне собою наполняй. Шепча мне откровение на укашай мне сердце сокрушай дыхание твоего святого духа. Поёт мой дух, а счастья моё. Он Богу воздаёт благодарение, а Бог не в ответ неберёт. Потому и дождь благословений поёт мою а счастья поёт. Он Богу воздаёт благодарение, а Бог ему в ответ не верою. А то любви и дождь благословений. Кого бы я сегодня прославлял, когда мы не твоя Господь мой милость? Тот, кто милость Божию познал. И сердце у него не сокрушилось. Поёт войду, а счастья поёт. Он Богу воздаёт благорение, а Бог ему в ответ не райёт. Потом любви и дождь благословений поёт мой дух. А счастья поёт нам Богу даёт благодарение. А Бог ему в ответ не верою. Поток любви и дождь благословений. Дуже дякуємо, брати, що ви послужили. Нехай Господь вас благословить. В мене питання до вас сьогодні. Багато Господь сьогодні говорив через проповідь, через спів, через служіння наших діток, наших тінейджерів, молоді. Чи ви йдете з цим, з цього служіння серцем, яке хоче дякувати? Помахайте рукою. Щось не всі. Ще хтось думає: "А за що? А що таке було?" Правда кожен день. Знаєте, що молодий братик з недільної школи, е, за що ми повинні буд дякувати? Знаєте, що мені сподобалося? Що він сказав? Ми повинні дякувати Господеві за тві речі, які мені тяжко дякувати. Одна каже: "За будильник, який рано будеть". Ви дякуєте, браття, сестри, за будильник? Правда, ми на нього рукою чим пошвидше. Так, щоб його він там вже перестав піпкати нам, да? А другий каже: "А дякуйте Господеві за податки". Ви чули таке? Казали затексис. Хто дякує богові за податки? Ну бачите, вже вже не всі руки підняли, вже ніхто не піднімає. Але брат казав, треба подякувати Господеві за податки. А чому ми повинні подякувати Господеві? Ну, якщо ми платимо податки, значить ми маємо що? Роботу. Амінь. Тому це є велике Боже благословіння, що в нас є здоров'я, що нас Господь дає можливість, що можемо встати раненько. Знаєте, я знаю, один чоловік каже: "Що мене дивує в Америці?" Каже: "Четверта година, 5 година рано, 6 година ранку, всі вже кудись рухаються, вже кудись на роботу їдуть. US19 вже забита на саут, на 5й годині на норт. Всі кудись рухаються". Але яка велика привілегія, що і ці люди в цьому світі рухаються, і ми рухаємося. Але різниця між нами, дорогі брати і сестри, що що в наш є Господь. Коли ми йдемо на роботу, ми не йдемо самі, ми йдемо з Господом нашим. Коли ми, що б ми робили? Біблія каже: "Робіть все, якщо як для Господа". І це є велика Божа привілегія, що ми можемо радуватися, радуватися тим, що в нас є Господь. І все, що ми маємо, це що є з його великої руки. Боже благословіння. Слава нашому Богу. >> Перед тим, як будемо молитися, я хотів, щоб ми ще раз так гарячо від душі подякували Господеві і сказали: "Господь, дякую тобі". Цей рік уже завершується, закінчується. Багато в житті кожної з нас щось сталося, но за все слава нашому Господеві, тому що він вчить нас, він проводить нас і він нас благословляє. Також ми будемо молитися і благословляти цю другу частину, яку будемо мати там уже під дубами. Ми будемо мати там гостину. Тому я прошу, щоби наші місцеві видали місце по-особливому всіх, кого ви бачите, можливо, перший раз в нас в церкві або гостює, що вони прийшли першими. Також, як вже сказав а брат Василь переді мною, що важливо, що ми набирали стільки їди, скільки з'їмо. Знаєте, в нас таке правило в нашому домі, тому що коли ми взнали, що діти в школі викидають їду, то наші діти сказали: "Якщо ти не можеш доїсти, ти принеси її до хати". І хорошу думку сказав брат Василь. Це не проста іда, дорогі брати і сестри. Ця іда вже є яка? Освячена. Тому є дуже важливо, що ми до того ставилися дуже відповідально. Також ми нагадали нашим діткам, щоб наші корзини мусорні там ніколи не знаходилися їди. Краще ми можемо взяти, поставити в холодильник, з'їсти на наступний раз. Це є дуже-дуже важливо. Також ті, хто йдуть першими в лінії, пам'ятайте. Знаєте про кого ви повинні пам'ятати? Прошу. Я не чую. За кого? Но гості, вони йдуть перші. То, напевно, слово для гостей буде. Якщо ви го гості йдете перші, то пам'ятайте, що що є хтось ззаді. Знаєте, бувалося, приходилося мені бути взаді декілька разів і скажу вам, що нічого не оставалось. Ну, слава Богу за дружину, вона мене погодувала. Вона завжди мені щось набере і каже тобі, бо я знаю, ти будеш в кінці. Так що давайте пам'ятайте про тих, що в кінці, дорогі брати і сестри. Це є дуже важливо. Давайте ми будемо приходити перед нашим Господом в молитві. Ми получили дві нужди, які написали наші дорогі брати і сестри. Родина Стащиків просить у церкву, щоб мають велику подяку, що Бог дав можливість бути в домі Господньому, тому що лікар казав лежати, щоб нога була в горизонтальному положенні. Але, але я так розумію, вони з нами напевно є сьогодні, тому вони дякують Господеві, а також за їхню дорогу, щоб Господь їх благословив. Також ми получили записку. Ми, Анатолій, Наташа Стащак з детками Петров, Почка, Екатерина Власюк будем ехать на корабле 8 дней в эту субботу. Просим помолиться о нас Богу. Благодарим за вашу поддержку. помолимося за ці сім'ї, які будуть відправлятися в дорогу, щоб Господь їх благословив, а також за милість божу, що гос лікар сказав, давав рекомендації, але розумію, вже стало легше і вони можуть бути разом з нами сьогодні. А всі ми під'єднуємося до великої подяки, дорогі брати і сестри, що в нас є Господь, що в нас є благословіння, що в нас є здоров'я, що в нас є один із одним. Знаєте, я, е, брат Петро, е, почка, він, я підійшов там пробігав, а він мене так обняв і каже: "От дивись, дивись, дивись, скільки людей сьогодні, дивись, як багато нас є сьогодні". І знаєте, він радується, і я радуюся з ним, тому що це так приємно, що в нас є церква, що в нас один одний. Ви раді, дорогі брати, я за церкву. Ви раді, що ми маємо друг друга, що ми можемо бачити один одного і радуватися. Це є велика Божа милість. Тому давайте ми піднімемося, хто схилиться, хто як хоче. Подяки нашому Господу від щирої душі, від щирого серця за всі милості і благословіння Божі. Отець небесний, Бог святий, ми тобі щиро-щиро дякуємо за всі твої милості і твої Божі благословіння до нас, щоби ти, Господь і Бог, благословив кожного із нас, зокрема, що ти, Господи, піклувався про нас і твоя Божа милість була завжди з нами. Ми тобі дякуємо, що охорона твоя була з нами, коли ми були в автомобілях наших, Господь. Ти оберігав наших діток, ти оберігав нашу сім'ю, і ти посилаєш дальше нам своє велике Боже, благословіння. Господь Спаситель, ми тобі щиро вдячні за твою божу милість і благословіння. Ми дякуємо, що ми маємо церкву. Ми дякуємо, що ми маємо достаток. Дякуємо, що ми маємо мир. Господь і Бог, тут де ми живемо. І ми, Господи, задуємо благословити Україну. Господь, де зараз літають ці ракети і бомби зриваються. Господь, ти є милість для кожного із них, зокрема там, Господь, зупинити цю війну в ім'я Ісуса Христа. Прийди, Бог Спаситель. Ми дякуємо, Господи, йго, з родиною, стащищав, що, Господи, лікар рекомендував, Господь, і Бог дорогий, но ти давав милість свою і ти дарував вихід, Господь ізцілення своє, Господь, рішення своє. Ми величаємо і прославляємо твоє святе ім'я. Ласити дорогу, Господь Бог, дорогі цих сімей, цих діточок, Господи, хто буде їхати, що не мали благословіння, охорону і милість. Ми просимо тебе, наш Господь, будь ти з нами. Ми просимо тебе благословити нашу другу частину, де ми, Господи, будемо мати общня, спілкування один із одним. благословити наших сестричок, Господи, всіх, хто участвували в цьому, хто організовували, Господи, хто, Господи, робили це все, оформляли, Господь, і Бог другі, трудилися з дітками, Господь, ми благословляємо іменем твоїм, щоб, Господи, ця атмосфера, вона завжди була, Господи Бог, серед нас дружна, любовна, Господь, в мирі, в злагоді і в єдності, Господь, благословити цю їду і освятити її. Ми дякуємо, що ти посилаєш її на наш стіл. Поможи ти нам завжди бути вдячним за це, наш Господь і Спаситель. Тобі за все хвала і подяка повіки вічні. Амінь. Отче наш, що живеш на небесах, нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш щоденний подавай нам на кожний день. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. і не веди нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство і сила і слава повіки. Амінь. Ви нікуди не розходьтеся. Мені потрібно ще тільки дві трошки скрутіть музику, ще тільки дві хвилини вашого часу. Я маю особливе і дуже хороше оголошення для вас. Я хотів запросити сюди на сцену брата Вадима і сестру Аню, а також їхню донечку. Вони переїхали до нас із Айдаго. Перед тим вони жили на Україні, на Харківській області, а тепер вони є в нашій місцевості. І вони виявили великі бажання стати членами нашої церкви. Ми хочемо їх прийняти, дорогі брати і сестри. Бачите, їм так добре, що вони сказали: "Ми хочемо бути з вами. Ми хочемо бути частиною цієї церковної сім'ї". Тому ми також запрошуємо і інших, хто можливо думає і розсуждає зробити це рішення. Ви маєте цю можливість. А зараз я б хотів, щоб ми коротенько за них бла помолилися, щоб Господь благословив їх роботою, благословив їх документами, Господь устроїв їхнє життя і допоміг. Ви бачите, що вони чекають ще синочка, який Господь їм посилає. В них вже є донечка, щоб Господь також їх благословив, устроїв ці всі роди, все, що з цим зв'язано, щоб Божа рука була з ними. Давайте ми всі простягнемо наші руки і будемо благословляти їх іменем Божим, щоб Божа милість і благословіння було з ними. Господь Спаситель, ми тобі щиро вдячні за брата Вадима і сестру Ваню і за їхню доцінньку і синочка, якого ти посилаєш для них, Господь. Ми дякуємо, Господь, що вони є з нами, Господь, що вони виявили бажання бути членами цієї церкви, Господи, приєднатися до тіла Христового, Господь, тут у цій місцевості в Тарпон Спрнс. Ми дякуємо, що ти добавляєш людей в нашу церкву. І ми, Господи, благословляємо їх іменем Твоїм і просимо, щоб твоє, Боже, особливе благословіння було з ними, щоб ти благословив їх в праці, щоб ти, Господи, благословив їх в служінні, щоб вони, Господи, найшли себе, що вони, Господи, могли бути благословінням для інших, Господь, через їхнє життя, через їхні, Господь, діла. Також, Господи, благословити ці роди, які, Господь, і Бог їх очікують впереді, щоб все було гаразд. устройство, з медициною, Господи, з усіма різними питаннями, з якими вони зараз стикаються. Ми просимо тебе, благослови їх іменем Твоїм. Будь благословен наш Бог Отець, Син і Дух Святий. Амінь. Благодать Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога Отця та єднання Святого Духа хай прибуде з нами вічно. Амінь. Ми вітаємо вас, дорогий брат Вадим, сестра Аня і ваша сім'я. Нехай Господь вас рясно благословить. Вітайте один одного, дорогі брати і сестри. Помаленьку ми будемо направлятися туда, в сторону дубів, де ми будемо продовжувати і мати другу нашу частину. Хто має якусь пісню або має свідоцтво, ви будете мати можливість це продовжити. Там будуть мікрофони уже там на гостині. І нехай Господь вас всіх рясно