Let It Be According to Your Word

Auto-generated transcript of this service.

Давайте скажем все вместе: "Слава нашему Господу". >> Знаете, это последнее служение в этом году. И слава нашему Господу, что до сегодня помог нам Господь. Хорошо, когда мы отмечаем какие-то даты, да, даты нашей жизни, года, которые прошли от начала творения. И хорошо, когда отмечая их, мы подводим итог. Это очень важно. И сегодня перед нами это служение, когда мы будем благодарить Бога, вспоминать какие-то вещи, особые вещи, когда Бог нас благословлял. А также я бы хотел, чтобы подходя к Новому году, мы по-особому прокрутили назад и вспомнили. Это 52 служения воскресных. У нас было 52 служения в среду. Ну, может, так когда-то отменяли, когда-то что. А и в эти служения мы не просто так приходили. В эти служения Бог по-особому говорил до каждого из нас слово своё. Да, мы будем благодарить Бога, потому что Господь нас благословил. Но в то же самое время мы должны оглянуться и посмотреть, что нам Бог говорил, чему нас Бог учил, как нас Бог вёл. Помимо служений каждый из нас, наверное, и онлайн слушает какие-то проповеди, читает Библию, как за это, за этот данный нам год Бог каждого из нас благословил тем, что мы стали больше подобны нашему Господу и Спасителю Иисусу Христу, как мы преобразились в его образ. Это очень важно. Подводя итог, я думаю, это цель подведения итога, отмечания каких-то дат, когда мы смотрим, как мы прожили, что за это время дал нам Господь поблагодарить и что Господь от нас хотел, чтобы мы сделали. И сделали ли мы то? Пусть Бог нас благословит. Я помню один раз такой брат Витюков, Сергей, учитель был, уже отошёл в вечность, и к нему сестра, говорит, подошла к нему один раз, он приехал в гости на какой-то, ну, не в гости, как посетил церковь какую-то. И сестра подходит и говорит: "Ну, брат Сергей, у вас есть до нас новое какое-то откровение?" А он уже не первый раз в этой церкви говорил. И спрашивает: "А что вы сделали? А вы исполнили старое, которое в прошлый раз вам Господь давал?" Также давайте, подходя к этому, отмечая прошедший, уходящий год, провожая его, будем вспоминать, какие откровение давал нам Бог, исполнили мы их или нет. И чтобы на следующий на следующий год Бог нас благословил, чтобы мы исполняли всё, что он хочет от нас. А он сказал: "Когда вы будете исполнять, когда вы будете заботиться о моём царстве, когда вы будете искать моего царства, тогда я позабочусь. Я всё приложу так, как вам на то нужно. Я бы хотел перед нашей молитвой, чтобы мы прочитали слово Господне, 144 псалом с 15го стиха. Отчи всех уповают на тебя, и ты даёшь им пищу, их в своё время. Открываешь руку твою и насыщаешь всё живущее по благоволению. Праведен Господь во всех путях своих и благ во всех делах своих. Близок Господь ко всем призывающим Его. Ко всем призывающим его в истине. Желание боящихся его он исполняет вопылях слышать и спасает их. Хранит Господь всех любящих его, а всех ненавидящих истребляет. Знаете, давайте встанем и помолимся пред нашим Господом, потому что Он благоволил к нам и давал нам всё от чудной дивной руки своей. Благодарим тебя, наш великий Господь, наш великий Бог. Мы, Господи Боже, последний раз в этом году собрались здесь пред лицом твоим и благодарим тебя прежде всего, что до сего дня, до сего ты нам помог, ты нас провёл, ты нас благословлял, ты нас вёл, ты нас хранил, ты нас наполнял истиною твоею. Мы благодарим тебя и славим и просим, благослови нас, чтобы мы, Господи Боже, озираясь назад, вспомнили всё то, что ты говорил нам, Господь, чему ты нас учил, Господь, и чему мы научились и об этом возблагодарили, чтобы, Господь, всё, что мы проходили, Господь, это было не зря, Господь, если мы проходили какие-то, может быть, переживания, это также было не зря, ибо в этом прославлялся Ты. Ты помогал нам всё это пройти, Господи Боже. Твоя забота была каждый день над каждым из нас, над церковью твоею. И мы благодарим тебя и славим и просим, благослови сегодня, вспоминая, Господь, твои, Господи Боже, чудные дела, ещё ещё раз прославить тебя. Благослови, Господь, последние часы этого уходящего года и также помоги нам, Господь, все дни жизни нашей, предстоящий год, который будет перед нами. благослови нас, чтобы нам, Господь, вникать, Господи, в тебя, искать воли твоей, Господи, назидаться от тебя и исполнять волю твою святую. А ты сказал, что ты позаботишься обо всём, в чём мы нуждаемся. Тебе единому слава и хвала. Бог наш благой, благослови также служение, которое сейчас будет пред лицом твоим. Да прославишься ты, наш Бог, отец, сын и дух святой. Аминь. благословенно. Да будет имя Бога благословенно отныне и вовек. Отныне и вовек. Да будет имя Бога благословенно. Да будет имя Бога благословенно. Отныне и вовек. Отныне и вовек. От восхода солнца и до запада. Да будет имя Бога благословенно. Отныне и вовек. Отныне и вовек. От восхода солнца и до запада. Да будет имя Бога благословенно отныне и вовек. Отныне и вовек. Слава ему. Слава царю, Богу нашему вечносющему. Слава ему, слава царю. Богу нашему вечно сущему. Да, да будет имя Бога благословенно. Да будет имя Бога благословенно отныне и вовек. Отныне и вовек. Да будет имя Бога благословенно. Да будет имя Бога благословенно. Отныне и вовек. Отныне и во век над народами Господь высок. Да будет имя Бога благословенно отныне и во век. Отне и вовек над народами Господь высок. Да будет имя Бога благословенно отныне и вовек. Отныне и вовек. Слава ему. Слава царю. Богу нашему вечно сущему. Слава ему. Слава царю Богу нашему вечно сущему. Дорогі брати Брати і сестри, вітаю всіх вас з любов'ю нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Мир Божий вам. Я дуже радий, що я вернувся вже додому. Особливо я дуже радий те, що ми маємо таке Боже благословіння у цьому краю. Я був на Україні і там дуже така ситуація критична. Комусь холодно, в когось нема світла. І тому нам треба особливо дякувати Богу, що ми в цьому краю. стається ще декілька годин і наше богослужіння буде завершуватись і ми розійдемося додому і хтось буде святкувати, хтось буде, може, піде відпочивати. І Господь нам подарує у скорому часі новий 2026 рік. Я хочу оставити для нас сьогодні одну думку. Вона називається: "Хай буде по слову твоєму". Хай буде по слову твоєму. А що це означає? Хай буде по слову твоєму, бо ти сказав, що я буду з вами. Ти сказав, що ти будеш охороняти. Ти сказав, що будеш благословляти. І тому хай буде по слову твоєму. Я прочитаю два тексти слова Божого і будемо розмірковувати. Для мене є в Біблії є дві історії. А, а, ну, якщо не історію сказати, то два герої, які дуже мені подобаються. >> А це подобається мені Ной і подобається Діва Марія. Читаю я книгу Буття. Це буде сьомий розділ, шостий розділ. Читаю я і читаю 23-й вірш. Три. >> І зробив Ной усе, як звелів йому Бог, так зробив і він. Також почитаємо Євангеліє від Луки, перший розділ, 38-й вірш. А Марія, промовивши: "Я ж Господня раба, нехай буде мені згідно з словом твоїм". І відійшов ангел від неї. В цих двох історіях є дві події, які ніколи не були ще в людстві. І мені подобається в тому, що ці історії розказує про те, яка віра в живого Бога має бути в нас. Коли я був в Мадриді, в Іспанії, ми малими місіонерський ретрі, там було дуже багато місіонерів з Європи. Один пастор до мене підійшов і каже: "Брат Василь, як ти думаєш, >> що важливіше: відкриття чи слово Боже?" Я говорю: "Я думаю, що важливіше є слово Боже. Це саме, вірніше, пророче слово, яке є. Відкриття бувають різні. І чому написано солянянам, що не кожному духові вірте. Провіряйте, чи вони є від Бога, бо цьому світі багато лже пророків. От ми вертаємося до Ноя. Давайте представимо собі таку картину. Це моя інтерпретація. Може одного дня прийшов Ной додому, зібрав своїх дітей його дружина і сказав такі слова: "Я маю дві новини. Одна новина дуже погана, а одна є дуже добра. з якої почати. І можливо сказала дружина: "Почни з поганої новини". І Ной почав говорити: "Бог явився мені і сказав, що в скорому часі знищи все людство. Все буде потоплено водою. І ми не знаємо, скільки в той час жило людей. І Бог сказав, що він знищить кожного. І цікаво зауважити, що на той час аморальність людей була така висока, що Господь рішив їх знищити. не було тоді ні інтернета, а ми знаємо, що ці малі телефони, це є прямі ворота приісподню. Я в Німеччині був в одній церкві і ми сиділи, обідали. І один із дяконів церкви говорить до мене такі слова: "Брат Василь, мене Господь від наркотиків повністю звільнив. А от від цього телефона я став залежний. Я від нього не можу ізвитись. Тільки я говорю, починаю щось шукати там. І Бог рішив знищити все людство того часу. І тоді говорить: "А друга є добра новина. Ми не загинемо, я не загину, ти не загинеш. Наші діти не загинуть". І це добра новина. Я допускаю, напевно, хлопці, які слухали його. Вони питалися: "Тато, а що то буде? Як ми спасимось?" А треба буде збудувати ковчег. І хлопці були дуже цікаві послухати, який це буде ковчег. І Бог рішив знищити все людство, а спасти Ноя, його дружину, троє синів і трьох невісток. Це був Божий такий промисел. Цікаво зауважити, що там не не названо ім'я дружини Ноя. Немає ім'я. Переважно Біблія, коли хоче звернути увагу на когось, вона дає чітко ім'я. Ім'я не сказано про неї. Я не знаю, я дуже, я собі так розмірковую. Може, вона жила з Ноєм, була з ним, але його не підтримувала. Може таке бути. Є в життю в сім'ях такі речі. Живуть разом, но не є разом. Не підтримують один одного. І ми не знаємо причини, чому нема ім'я імену дружини Ноя. >> Ну, як би там не було, цей проект спасіння, він відбувся. І Бог сам закрив двері у ковчег спасіння. Коли Бог закриває, ніхто не відкриє. Коли Бог відкриває, ніхто не не може закрити. І от Нойко в чезі спасається. Люди, які перейшли через потоп, загинули. І може вони кричали: "Ной, спаси нас!" Но двері були закриті самим Богом. Цікаво, я так розмірковував собі, чому не було ставити двері, сказати всім бажаючим: "Двері в ковчег відкриті, хто хоче, заходьте, спасайтесь". Вони могли зайти туди, але не було цього дано. І от друга історія, яка мене дуже поражає. Це Діва Марія. В той час взагалі не було ніколи цього в природі і навіть ніколи не було цього у світі. Вона не знала, що таке сурогатна мама навіть. І повірити в те, що народив вона когось, це треба було мати глибоку віру. І вона говорить до ангела: "Хай буде по слову твоєму. Хай буде по слову твоєму". І прийшов Спаситель на землю. І в першій ситуації не міг ніхто спастися. Но в другій ситуації двері спасіння відкриті для кожного. Для кожного. І ми святкуємо це Різдво Христове. Це є спасіння наше. І це є надія для кожного, хто бажає спастись. І хто повірить в Ісуса Христа, той получить спасіння. Тому моє сьогодні бажання для кожного із вас і мене першого, давайте ввійдемо в Новий рік. із молитвою такими словами: "Боже, нехай 2026 рік принесе мені по слову твоєму, принесе по слову твоєму, а по слову твоєму ти будеш зі мною. Ти будеш благословляти, ти будеш являти милість, ти будеш мене захищати. Я тільки надіюсь на тебе. Коли в Херосімі була кинута атомна бомба, це місто було повністю спалено, але невеликий кафедральний собор лишився цілий. І в тому кафедральному соборі було три три священники. які лишилися живими. Чому? Вони той день назначили день поста і молитви. І цікаво зауважити, що навіть після того радіація на них не пошкодила. Чому? Бо вони рішили молитись і постити. І тому, коли будемо ми мати молитву, коли будемо ми постити просити Бога, щоб було по слову йому, щоб це було для нас життя і воно принесе величезне благословіння. Це є велика милість Божа. Я читав, коли перші астронавтисту ступили на луну. Перші астронавтисту ступили на луну. >> Я вибачаюся, мушу вас перебити. Коли перші астронавти вступили на луну, Річард Ніксон тоді сказав такі слова: "В історії людства сталася сама велика подія". Коло нього стояв Білі Грейм. Він казав: "Містер президент, я вибачаюсь". Сама більша і сама більша подія в людстві, коли на землю прийшов Спаситель Ісус Христос. Це є найбільша подія для людства. І тому наша молитва буде сьогодні, щоб цей Спаситель, який є в нас, був з нами в 2026 році, щоби Бог благословив нас і довів нас до вічного царства Божого, що Бог довів нас до вічного царства Божого. Один Бог знає, що буде. Тому я хочу оставити цю думку для нас сьогодні ввечері, щоб все було по слову його в нашому життю. Я закликаю вас для молитви. Господь наш, ми дякуємо тобі за 2025 рік. Боже, ми його прожили, лишилося декілька годин. Я дякую тобі, Боже святий, що твоя Божа рука, вона благословляла кожного із нас. І ми є сьогодні в домі Божому. І ми сьогодні прийшли в дім Божий тобі щиро подякувати за цей рік, за рік благословіння, за рік Божої милості, за рік Божого достатку, за рік Божої слави в нашому життю, в нашій церкві. Боже наш, прийми цю щиру, вечірню хвалу і подяку тобі, тато наш. Щира подяка. Але, Боже святий, будемо вступати в нові рідомі. Ми просимо тебе, хай буде по слову твоєму в нашому життю, щоб, боже святий, по слову твоєму було в нашому, бой праці, в нашому, Божей святій служінні. Во всьому була твоя божа рука, бо ми тільки надіємося на тебе, добрий Бог. Нехай в цьому році, який до нас прийде, умножиться твоя Божа милість. Умнож твою божу ласку для кожного персонального. І ми просимо тебе, Боже, ми приближаємося все ближче, ближче до вічності. Ми ближче стаємо. І ми просимо тебе, введи нас у вічне Твоє царство, Боже, і благослови твоїм Божим царським благословінням, охороною твоєю, Боже, милостю, достатком, Боже, всім необхідним в нашому життю. Ми просимо, благослови. Ми вповаємо на тебе і тобі безмежно, щиро дякуємо. Єдиний Бог, тобі хвала, честь і подяка належить повіки вічні. Амінь. >> Будьте благословенні. Хай буде все у вас по слову Божому. Загальний спів. Загальний спів. Після цього ми будемо брат Сергій а ЮКО також послужить. а поділиться, що в нього є на серці з нами сьогодні. І після того я б хотів, щоб ми приготували свої серця, а заглянули назад в той рік, який вже минає, який вже вже вже закінчується. І я дякую, хто сказав наперед, що вони хотіли би поділитися таким свідоцтвом. А-а ми будемо мати цей час після псалма, коли буде співати брат Сергій Юського. Тому, якщо у вас дійсно є щось на серці, ви хотіли би щось поділитися, дайте знати. Ми би хотіли коротенько поділитися це з нами, щоби ми могли разом воздати хвалу нашому Господу. А зараз давайте ми всі разом заспіваємо пісню. Під час пісні зробимо збір на потреби нашої церкви. Дякую. Радію я торжествую. Спасенний я кров'ю Христа Ісуса нині. прославляю, як вірне його я дитя. Ісус Христос мене купив. Він дав мені вічне життя. Гріхи простив, крові обмив. Тепер є йогоє дитя. Ісус Христос мене купив. Він дав мені вічне життя. гріхи простив пробів і нині його дитя. Спасенний я в Ісусі назавжди словами не можна сказать. Він в моїм серці поселився і любить у нім пробувать. Ісус Христос мене купив. Віддав мені вічне життя, гріхи простиві обмині його я дитя. Ісус Христос мене купив. Він дав мені вічне життя. Гріхи простив, провів обмиві. Нині його я дитя. Ісус мій там готовий я знаю в вічних оселях Отця. Я з вірою Христа чекаю, щоб з ним пробувати без кінця. Ісус Христос мене купив. Він дав мені вічне життя. Гріхи простив, крові опини його я дитя. Ісус Христос мене купив. Він дав мені вічне життя, гріхи простив, провів і в ліні його я дитя. Приветствую вас. Последнее служение в этом году. Я смотрю, все улыбаются. Это слава Господу. Мне хотелось бы, прежде чем я буду петь псалом, я хотел бы, чтобы мы все вспомнили, сколько милостий Господь явил для нас. Сколько милости, братья и сеёстры, над нами, над нашими детьми, над нашими внуками. А сколько милости мы не заметили даже. Оно проскочило мимо нас. Мы только у вечности поймём. Я бы хотел, чтобы мы ещё раз поднялись на ноги и все вместе спели вам всем знакомый псалом. Милости Господне вспоминай, считай все их до единой сердце повторяй, вспомни, как он щедро наделил. Удивляться будешь, что он сорошил. Начнём с припева. Милости Господ вспоминай, считай все их до единой сердце повторяй. Вспомни, как он щедро наделил. Удивляться будешь, что он совершил. Если в бурях жизни дух твой удручён, тучами уны твой омрачён, вспомни, сколько милостей Господь явил. Удивляться будешь, что он совершил. Милости Господней вспоминай, считай. Игда единой сердце повторяй. Вспомни, как он щедро наделил. Удивляться будет, что он совершил. Бремя ли заботы на тебе лежит? Тяжкое ли горе душу тяготит? Милости, как вспомнишь, вознесёшь главу, сбросишь все сомнения, воспоёшь хвалу. Милости Господней вспоминай, читай все их до единой в сердце повторяй. Вспомни, как он щедро наделил. Удивляться будешь, что он совершил. Видишь ли богатых благами земли? Вспомни сокровище на небесах. Милостью нужду восполнит сам Господь. Золото дороже то, что он даёт. Милости господней вспоминай, читай все их единое сердце повторяй. Вспомни, как он щедро наделил. Удивляться будешь, что он совершил. Адриже духом на Христа взирай. Силою его все скорби побеждай. Памяти все милости его храни. И найдёшь отраду на земном пути. Милости Господней вспоминай, считай. Все их единое сердце повторяй. Вспомни, как он щедро наделил. Удивляться будешь, что он совершил. Присаживайтесь, пожалуйста, в памяти все милости его храни и найдёшь отраду на земном пути. Я хотел ещё пропеть псалом. Ну, это как пожелание каждому из вас. И что интересно, на любой случай жизни, в радости, печали, оно всегда даст вам добрый ответ, если вы будете выполнять то, что о чём я сейчас буду петь. Пожалуйста. Бывают в жизни трудные минуты, когда тоска сжимает твою грудь, и жизни повороты слишком круты. Ты Богу помолиться не заблуд. пред ним склонить колени не забудь. Когда в нелёгкой жизни ты устанешь и хочется немножко отдохнуть, а где найти покоя, ты не знаешь. Тогда молиться Богу не забудь. Ты не забудь. Но вот когда пройдёт лихое время и солнце вново светит тьму вокруг, из плеч спадёт назойливае бремя, тогда молиться Богу не забудь. Ты не забудь. Когда ты счастлив, весел и беспечен, но ты ещё не знаешь жизни суть, и кажется, что путь твой долговечен, мой друг, молиться Богу не забудь, не забудь. Когда Господь тебя благословляет и радость наполняет твою грудь, о милый брат, тебя я умоляю. Ты Богу помолиться не забудь пред ним склонить колени. Не забудь, не забудь ты не забудь. Благослови всех вас Господь в этом новом году. >> Слава нашому Господу. Господь достойний хвали і поклоніння. Амінь. Давайте ми будемо слухати ці свідоцтва милості Божої у нашому житті. Я б хотів запросити сестру Наталю Григорчук. Ще раз скажу, дякую всім, хто записались наперед. А я знаю, що після тих, хто зараз поділиться свідоцтвом, будуть ще піднімати руки і хотіти щось сказати, бо воно буде пробуджувати в нас і казати: "А я тоже маю благословіння Боже, а я тоже бачив руку Божу". Ну що я вам хочу сказати? Вам, напевно, прийдеться записатися на другий рік. Тому хто хто записався наперед, >> ну е треба порядочок повинно бути. Тому ми будемо виховувати в один одному, заохочувати один одного для того, щоби ми записувалися. Давайте. Пастор говорив, нагадував з кафедри, що треба записатися, сказати наперед, правда? Ну так що треба так записатися. Тому ми дякуємо тим трьом людям, які нам сказали. Ми сьогодні обов'язково дамо їм час. Ми маємо приблизно 5 хвилин на наше свідоцтво, тому що, кажу, не знаємо, як в нас з часом буде. Воно завжди бере трошки більше. Будь ласка, сестра Галя, сестра Наталя, >> вітаю вас всіх. Слава Богу. Ви знаєте, нелегко мені було і сьогодні прийти, но набралася сили. Бог допоміг мені бути на цьому місці, тому що це останнє служіння цього року. Я просто не могла лишитися дома і просто побути. вдома і не прославити ім'я його. Через два тижні буде рік тому, як я перше свідчення говорила в цьому році було 15 січня, я говорила за операцію, яку мені зробили кенслу, тому що іншуранс не хотів покрити ту операцію і переносували, перенесли на на березень місяць. Ви знаєте, багато мене Бог вчив цього року і щоби більше покладатися на нього. Якби я в той час просто поклала все в Божі руки, може би і не прийшлося, щоб я мала операцію знову, яка була два дні тому. А поскільки іншуранс не покрив і моя начальничка помогла мені подати репіл, щоби все-таки переглянув іншуранс і файнали вони рішили, що вони покриють ту операцію. І але так сталося, що цю операцію треба було переробити. Я не хочу подробності розказувати, в нас багато часу немає, але хочу сказати, що дійсно, як це важливо, щоб ми покладалися в Божі руки, як Господь веде, щоб ми казали: "Господи, як ти дальше?" Щоб ми не старалися ніби, може своїми силами щось зробити, хоть я не скажу, що я не покладалась на Бог. Господь чудно помагав. І коли навіть ситуація була з Галиночкою, Господь чудно вів і багато показував і вчив. Але ті стічки, які з самого початку Господь мені дав, це із Іса, з Ісаї 41 глава, то 10-й і 13-й стих говорить наче це саме. Бо я Господь Бог твій, що держить тебе за праву руку і говорить до тебе: "Не бійся, я тобі допоможу". Я хочу сказати, що я стою тут і хочу тільки свідчити за те, що Господь мені допоміг до цього часу. Та як він колись поміг Йосифі вийти з тої ями, як Господь допоміг Даниї вийти з тої ями, де льви були, як Господь також вивів і Лазаря із із, можна сказати, з тої з печері, де він був похований. І Господь також і нам кожному, може, хто через що проходить, пам'ятайте, що ося тільки надія на нього, тому що він завжди говорить і каже, що ми за все були вдячні Богу. не тільки за те, що нам добре, а щоби іменно в всіх ситуаціях ми бачили Божі руки і Господь багато вчить то, щоб ми принімали людей такими, як вони є, щоб ми могли мати любов один до одного. Я знаю, що нашу церкву Господь багато проводить. Як важливо, щоб ми були мудрими, що зберігали мир і спокій, були розумними во всьому, як правильно поступати, що слухати, що не слухати і що говорити, що не говорити, щоб ми не судили других людей і що Господь хай поможе нам, щоб ми наше серце було вдячне. Я хочу таке сказати побажання, що, ну, дякуюти Богу саме перше за то, що операція пройшла дуже благополучно і Господь дав навіть медбрата, який міг навіть по-українському потім все об'яснити, все, що було під час операції, як це було, чому треба було її переробляти. І це все Господь просто так і і свою медсестру дав і після операції просто чудно. Бог мені в всьому поміг і то, що я між вами є тут, це тоже є чудо. Але хочу сказати побажання. залишилося лише пару годин, а до того, як ми вж закінчимо цей старий рік. І всяке було в ньому, але не забуваємо подякувати Богу за все, що нам дарував, за добро, якому ми раділи і за випробування, які були для нас уроком. Я хочу дійсності сказати, у всіх ситуаціях, які ми проходимо, треба бачити іменно, що Господь нас вчить, який він надає урок. Я дякую Богу за все і благодарю за вас, за ваші молитви, за вашу підтримку і я благословенна, що є в нашій церкві. Господь хай благословить на дальше, щоб ми ще більше довіряли Богу і щоб в нас церква наповнилась народом Божим, щоб багато покаялися, щоб Бог благословляв пастира і всіх служителів, і всіх, хто в чому трудиться, що Господь нам дав серце таке трудитися і служити другим. Дякую >> щиро дякую, сестра Наташа. Дійсно, я вже говорив в служінні, сестра Наталя переживала, щоб зробити цю операцію до кінця року з іншуренсом. І це є Божа велика милість за все. Слава йому. Алілуя. Брат Петро, пожалуйста. Брат Петро також хоче поділитися кожтеньким свідоцтвом. Я знаю, що в нього є багато що сказати. Я знаю, що в нього серце є переповнене. Але я кажу, брат Петро коротенько, щоб ми, хто хоче ще поділитися, щоб ви мали час, будь ласка, пожалуйста. Я згори. Дякую Богу і браттям, які дозволили мені сказать это слово свидетельство. Но прежде чем я буду свидетельствовать, я хочу прочитать несколько мест Священного Писания. И это будет Второзаконие 32ра глава, первый, второй, третий стих. Три стишка. Начнём с первого. Это написано песь Моисея. Внимай небо, и я буду говорить. И слушай, земля, слова уст моих. Полётся как дождь учение моё, и как роса речь моя, как мелкий дождь на зелень, как ливень на траву. Имя Господа прославлю. Воздайте славу Богу нашему. Эти три стишка, как бы они воз песнь Моисея, она как бы таком возвышенном тоне написана. Вот. Но э- Второзаконие 8:2 написано: "И вспомни путь, которым вёл тебя Господь". Брат Василий сегодня хорошо начал из этих двух из этих двух свидетельств, которые засвидятся перед Ноем и об этом ковчеге, который закрыл Господь. И весь люд, который не был в этом ковчеге, он был потоплен водою. Но благодарение Богу, что прошло уже сколько времени, и благодать Божья открыта ещё держит дверь для того, чтобы в спасение вошли люди, которые будут позваны Господом и которые будут им благословены. Одним из них - это есть я. Я родился в неверующей семье. Мне никто о Боге никогда не говорил, но пришло время, когда был для меня призыв Божий, и это был призыв очень необыкновенный. Я только благодарю Бога. Итак, начнём с 1973 год, который шёл к концу. И вот подошёл декабрь, и вот это тридцать первое число, и люди встречают Новый год. Я раньше встречал его так, то в той компании, то в той, а сейчас у меня была девочка, с которой я встречался, и я подумал, я пойду к моей девочке, спрошу, где она пойдёт встречать Новый год, там пойду и я. Оделся в белую рубашку, галстук, вот костюм приличный одел и пошёл в её село. Вот пришёл и говорю: "Где ты будешь встречать Новый год?" Она говорит: "Мы приглашённы в город смело". То и я кажу: "Поеду с вами". О, то поедем. Вот я вже в Смиле работал и семидесятого года, и уже 3 года я город изучил. Я работал по телефонии. Вот и поехали мы в город. Приехали на вокзал, с вокзала приехали в центр. И я говорю: "Куда ж ехать дальше вы будете? Я ж знал город". А к нам, говорит, должны подойти и сказать, куда мы будем ехать. И правду вижу. Подошли братья молодые и отвели в сторону эту группу и сказали: "Садитесь на двойку и едьте с нами". И вот мы сели на двойку и поехали в сторону Загребли. Я уже считаю, вот здесь автобус стал, вот здесь автобус стал, и он уже на выходе. Последняя, предпоследняя остановка, и они выходят, и я с ней выхожу. Вот, говорю, куда мы идём? Вот идём туда, где мы будем встречать Новый год. Ну хорошо, я согласился, иду. Приходим в дом. Там, конечно, мы телефону не дели на на той улице. То была мало телефонизирована улица и я мало знал. Я в городе не знал ни одного верующего человека, хотя 3 года я в нём работал. Вот. И привели в дом. Вот вижу, дом приличный. Вот и мы опаздывали вже. Людей много разувались люди и мы разулися. На вешалках одежды много. Я еле повесил своё пальто. Вот. А меня спрашивают: "Вы откуда?" Ну, откуда? С Березняков. О, брат, с Березняков. Иди к братьям. И мене люди расступаются, расступаются. И в второй комнате было две комнаты. Зал за залом и прямо к братям к столу. А я ж в галстуке, в белой рубашке, в костюме. Иду, что я буду? Меня толкают и я иду. Пришёл прямо к столу. И что? По дали мне место у стола. Я сел между братьями. Братья о чём говорили? Я сейчас не помню. Просто когда стали на молитву, то я склонял колени, становился на молитву. Вот и думаю, я ж молиться не умею, но я буду учиться. О чём они говорят? Я до одного ухо преклони слушаю. О чём он говорит? До другого вот вот запомнил. О чём он говорит? И мне похожая нужда и мне. Но прежде чем я должен сказать, что я склонил колени, то я имел встречу с ангелом, который пришёл. Я читал Новый Завет. Вот такая гедеоновская серенькая книжечка маленькая, куда-сюда в карман садилась. Мне вона подарила, сказала, чтобы я прочитал. Я её читал. И когда я читал, то ангел зашёл в закрытую дверь с улицы и ко мне поговорил. И главное, я сегодня рассуждал, как я с ним говорил. И вы знаете, у я пришёл к удивительному ответу. Он не открывал уст, и я слышал, что он говорит. Я слышал эти слова. Я с ним ему отвечал, но я рота не открывал. Вот. И он это пожилой человек, дедушка в сером костюме, так, ну, может быть, такой как я похожий. Ну, это совпадение. Вот. И он с посохом. И он посмотрел в мою сторону, а я двила как вот эту дверь. И он так сказал: "Будешь ли ты веровать в Евангелие?" Я подумал, что ж мне говорить. Я-то Евангелие прочитал, но я прочитал, какая же должна быть жена. Я ничего не читал какого-то обязанности мужа. Я прочитал, какая жена. Если подумал я, она будет это исполнять, что во что она верит, то это идеальная жена. Бо меня, я вырос без отца, мать только наставление давала, на ком мне жениться. И вот теперь вопрос. Он задаёт мне: "А ты веровать Евангелие будешь?" А я испугался. Я действительно испугался его. Он зашёл в закрытую дверь, двери перед ним отворились, и он зашёл. Вот я сказал со страха: "Я буду". Он поднял палку, а я понял, что он сказал. Он сказал: "Мальчик, это серьёзное дело. Помни, что ты сказал? Но когда я уже побыл на собрании между братьями, то я уже не сопротивлялся. Я не сопротивлялся. Как умел, я тихонько молился, возвышленные молитвы не брал. Вот помолился, собрание закончилося и обед ещё был там уже после 12ти. И мы поехали домой. Когда мы ехали домой, и жена рассказала мне, говорит: "В церкви есть дары духа святого, но это есть тайн. Пообещай, что ты никому не перескажешь, что я тебе скажу". И она говорит: "Пришёл ко мне пророк и говорит: "Этому человеку, который был в собрании, самое лучшее откровение было на всё, на все собрание". И что же было сказано? И сказано было так: "В этом году я возьму в удел этого человека. В этом году он женится, он поменяет статус. Вот и к концу года я его крещу Духом Святым, и он будет моим служителем". Я это запомнил. И так оно и сбылось. 2 февраля я уже на ней женился. Я женился без сопротивления, без ничего. Всё оно так, как и надо. Вот. И нам не преподали водного крещения в этот год, потому что я был в комсомоле, я был активный комсомолец, я стучал по столу на собраниях, и мне была такая слава, что вот этого человека надо бояться, что мы не засвидетельствовали. Вот что мы, говорит, тебя боялися, по что мол, ты подосланный, а я а я со страха, с того, что я уже получил, я трепетал пред Господом. Вот и уже слово боже я не читал как для кого-то, я её остал как для меня. И потому с того времени это прошло, это был 1974 год, Новый год. Это 52 года прошло. За эти 52 года я сколько видел благословений Господних ты, брат Василий, брат Николай точно сказал, что если бы дали мне в место целый вечер, я бы говорил целый вечер о тех милостях Господних, которые я видел, о тех благословениях Господне, которые я переживал, и о том, где я видел действие живого Бога. И я хотел бы свидетельство, чтобы мы все молились, ко мы уже ходим на молитвенное собрание, чтобы мы молились, чтобы люди видели действие живого Бога. В смели были сосуды. И вот один из сосудов сказал: "Не не пободялся, такое свидетельство. Вот так оно сбылося и так оно и произошло". И я благодарю Бога. И сегодня я хочу утвердить веру каждого здесь сидящего, что что Бог есть истинный. Он праведный, он справедливый, но он сердцевидец. Если ты сердце своё откроешь и отдашь ему, и веришь жизнь свою ему, он тебя проведёт, и он тебя благословит. Что у меня сколько было благословений, сколько охраны были, ограды, но сколько было его долготерпения ко мне. Я был неподарочный, я был з мира. И благодарю Бога, что Богу удалося. Сказали так мне: "Когда ты будешь как глина поступаться, водичкой будет поливать тебя и легонько формировать. Но когда ты будешь мрамор, будут брать зубило, молоток и колоть, то подумай, кем ты должен быть. Я благодарю Бога, что я внимал эти слова и сегодня свидетельствую всякому на этом месте. Уверуйте в Спасителя. Примите благодать Господа Иисуса Христа и может быть тихо, может быть громко скажите: "Господи, и я так хочу, и мне ты благослови". И вы знаете, что Господь слышит и громкие, и тихое. Я не громко молился, я же даже не умел молиться. А вот как так там услышал, там услышал и вырос. Благодарю Бога. >> Слава Господу. >> Спасибо. Вы вы сегодня ещё ещё дадим на следующий раз. Вы молодцы. Я благодарю действительно, потому что людина має багато що сказати. І щоб це все зложити так коротенько, це тоже дар. Так що дуже дякую брату Петру. Я б попросив сестру Наталю. Вона хотіла поділитися своїми благословінням в її житті. А нехай Господь благословить. Дякую. >> Вітаю вас, дорога церква. А я також хочу поділитися свідоцтвом. І взагалі написано в Біблії: якщо ви щось обіцяли і не виконали, то краще не обіцяти. Як часто в нас в житті буває, ми кажемо: "Бог же, зроби мені то і то, я тобі, Боже, і так і просвідчу, і розкажу". Часто ми забуваємо. Ну, слава Богу, я сьогодні співаю до цього року, а це майже було рік назад. Я відчула такий дискомфорт тут наді, ну, де зуби вверху Дісна. І воно в мене не боліло, але я чувствала де дискомфорт так щодня, майже тиждень, другий тиждень. І я все до чоловіка кажу: "Ну, щось мені так не не ну не не болить, ну, не надкантиво." А я вже до нього так надоїла тим. Він каже: "Наталь, сходи до лікаря та провірся". Я кажу: "Ну чому я маю ти мене не болить?" Він каже: "Ні, іди і провірся". Я пішла до до зубного лікаря. Я пішла, він провіряє мені зуба і каже, що в мене тута е запалення, інфекція пішла і за за і він провірив мені зуба і зробили мені знімка і каже: "Треба ще другий". І вже вже перейшло на другий зуб, да, передніх вже на других перейшло. І каже: "Треба е лікувати. І якщо ти не проти, ми тобі зараз зробимо і другий заодно два разом." То есть д двойна доза укола і так дальше. Я согласилася. Він мені полікували зуби, зробили мені ті уколи. Я прийшла до хати. День другий, третій, е, я встаю і я себе не взнаю. Половина я, а половина не я. Лице напухше. І не тільки напухше, а взагалі половина часть мого тута лиця, ніс. Тут моя щелепа. Я не відчуваю. Я зовсім вона не моя. Я її не чувствую. І я не можу на роботу йти. І я себе чувствую страшно, тому що я переживаю. Я злю дзеркало. Так, то я, то не я. І хтось один казав: "Я откриваю дядя Гугла і читаю, відкриваю і пишу симптоми мої. І мені виходить, що це є дуже опасно. Може пройти на протязі пару неділь, може пройти на пару, може пройти через пару років. А, але ще найстрашніше, що я прочитала, що може взагалі не пройти. То така велика інфекція пішла велика, що і зразу вибиває мені лойра. То есть ти можеш судити лікаря, бо він тобі неправильно то і то зробив. Я дуже сильно злякалася, молилася: "Господи, зціли мене, допоможи мені". І, а ще я так отступлю трошки, що коли порой як фізично працює, не раз з роботи прийду і думаю: "Ой, кажу до чоловіка, добре, хто має мільйонери, на роботу моть не ходити. От була би мені якась бабка, переписала мені пару би мільйонів, я б на роботу би не ходила би". То есть не цінила тим, що я маю здоров'я, не цінила тим, що я можу ходити, що я маю можу рухатися, не цінила зовсім тим. І коли я побачила себе, яка в якому я состоянии, і в мене така думка прийшла, чи я би хотіла мати би мільйони, мільярди доларів, мільйони, чи хотіла би бути здорова, яка я була колись. Ви знаєте, що в мене десь секунди е даже я не вагалася. Я сказала: "Ні, Господи, я хочу бути здорова, яка я була. Я хочу ходити на роботу щодня. Я хочу, Боже, верни мене. Я хочу бути така, як я була". І так Бог дав, що я подзвонила до брата, до Павла Кушніра, його жін, вони були якраз на Векені в Італії. І вони сла дякую тобі, що ти поміг нам тоді. Я він його жінка лікар є. Вона подзвонила того лікаря, вони його знайомі, то лікар зразу вже мені відповів срочно, каже: "Йди до мене в в клініку". А він побачив, що дійсно там пішло щось неправильно. Можливо, це могла ще бути інфекція від того, що він там він то щось робив і вони дали мені антибіотики. І я молилась, кажу: "Господи, спаси мене, поможи мене, ізціли мене. Як ти мене ізцілиш, Боже, я буду то розказувати твої чудеса". І Господь поміг мені. Я за тиждень-два все пройшло, зробили вже знімки. Це зараз недавно, пару неділь назад повністю здорова, нічого немає. І я дякую Богу, що себе відчуваю така є. Я не проти, кажу, мільйонік мені дадуть. Ну це, ну, ну той вибір стояв, чи бути здоровою, чи мати мільйони. Ні, я вам скажу, мати здоров'я, мати бла дякувати Богу. А хто, а якщо ми знаємо, хто з нас страждає, близький, то молитися за тих, щоб Бог поміг і в трудностях, хворобах, тому що цей неле не є легко. І я дякую Богу, що Бог мене зцілив. >> Дякуємо Господеві. Бачите, як як міняються пріоритети. Коли коли трудно стає, тоді ти відкажешся від цього і все стає на задній план. Давайте на ще комусь одного, хто не записав це, ми можемо дати. Сестра Нінеса, будь ласка, давайте. Слава Богу, церква. А чомусь Бог веде мене таким життям, що за все моє життя я п'ятий раз Бог мене спасає від такого стану смерті. І цього року в мене було так само. А я дуже швидка до алергії. І після стощиків весілля все пари було в нас, все було добре, все чудово, всі гості приїхали, але одна родина приїхала до нас собакою. І після весілля я нічого, все пари відбули, обід відбули, все нормально. На вечір в мене починає робитися алергія. І Алекс каже: "Візьми медицину". Я така: "Та ні, гості підуть додому, тоді я візьму". Але поки гості порозходились, то вже було майже 12 ночі. Я взяла медицину і на другий день я вже була напрягша, опухша в красних п'ятнах. Так пробуло три дня. На четвертий день, пам'ятаю, це була ніч 5 ранку, якраз Алекс обирається на роботу, а я кажу: "Хани, іди сюди, щось не то відбувається. Я спати не можу". І я бачу, що я тіряюсь, а відключаюсь. Він а швиденько прибіг до мене і я відключила все. І потім я знову так включаюсь, виключаюсь, включаюсь, виключаюсь. І я досі не знаю, скільки разів то було. получається, що я отримала анафілактичний шок. Тобто це від хвилини до години забирає, людина може померти, можуть відказати всі органи і все. Тому я дякую Богові, що Бог знову вернув мене до життя. >> Алілуя. Слава нашому Господу. Чудний наш Господь. Амінь. Я знаю, от за декого, от, наприклад, я радуюся і дякую Господеві, сестрею Галію, тому що, знаєте, було приємно бачити, як вони всією своєю родиною Климчуків їхали на водне хрещення їхнього брата Андрія. І знаєте, ми, коли на молитві завжди молимося в понеділок і бачите цю картину і коли сім'я разом святкує цей день, а це просто боже чудо. Я думаю, що Страгаля - це велика подяка Господеві, що Бог дав відповідь на вашу молитву, яку ви молилися. Також наша родина Стащаків, ми довго вже молимося, знаєте, за нашого, за мого дядька, за їхнього брата Івана Стащака. І ми бачимо, що цього року тоже, слава Богу, він потрошечки вилазить і йому стає краще, за що слава нашому Господу. Я хочу дякувати з пастором Миколаєм. Ви знаєте, як він проходив трудні моменти своєю мамою, як він багато переживав за різно було трудностев. І Господь дав милість і для неї, і для нього. Тому що вона зараз в небесах з Господом. Це є милість велика з Господом. В тебе коли було хард атак? >> Січня. >> Січня. Брат Анатолій нас рік тому якраз це було після Нового року він мав heart attack. Ми знаємо, що чуть він ми його не попрощалися з ним, але він не просто, я знаю, що йому би добре було, але чи добре було би сестрі Наталі, чи добре би було діткам, яких вони прийняли в свою сім'ю. Це є велика Божа милість, дорогі брати і сестри. А кого ще я тут, може, якогось пропустив? За моїх родичів з України. Я завжди їм це кажу. Я кажу: "Ви представляєте, ви би були там, а ми тут, і кожен раз ми би за вас там переживали. А тепер ви є з нами разом. І ми можемо Кристмас разом справляти. Ми можемо разом повечеряти, поспілкуватися. Це є велика Божа милість. Сестра Марія Штиркало тоже проходила великі, вірніше Кузьміч проходила різні трудності з своєю хворобою, але вона є з нами сьогодні. Це є велика Божа милість. А хто ще тут є між нами? Брат Степан з сестрою Даною. Бог являв милість для них в цьому році. Ми за них молилися, за них переживали. А вони з нами. Мені здається, що брат Степан, сестра Дана ще помолодішали після того всього. І вони просто піднімають такий великий стандарт і планку для нас. Завжди молоді і красиві. За брат Микола Присташ недавно тоже цього року він ж проходив такі трудні моменти і він сьогодні є з нами. Це є велика Божа милість, дорогі брати і сестри. Когось ще може пропустив. І це такі просто великі речі. Але я знаю, що кожен із нас ми щось маємо. Вас пропустили. Ну, я знаю, що вас з братом Петром по-особіному Господь веде і благословляє. І ми радуємося з вами, що ви є разом з нами. Просто давайте Андрій Степанович, пам'ятаєте, він світков, що він каже: "Я думаю, що я вже відійду. Я думаю, що вже я задихаюсь. Я не міг уже дихати. Бог дає милість, і він є з нами сьогодні." Це є велика Божа милість. Давайте ми просто всі разом скажемо: "Слава нашому Господу". Я б хотів, щоби Я б хотів поділитися коротеньким словом на заключенням, що Господь положив на моє серце поділитися з церквою, з кожним із вами. Зокрема, я знаю, що хтось би, можливо, би довго би сидів і слухав такі свідоцтва, але дехто має можливо час з сім'єю, що вони запланували, щоб зустрічати Новий рік. Тому ми не будемо затягувати. Я би хотів запросити свою сім'ю, своїх родичів. Ми би хотіли разом заспівати для слави Господньої перед моєю проповіддю. Будь ласка. Включитесь включи. Время летит очень быстро. Годы сменяют года. Снег за кошком на крыше ложится. Нов наступила зима. Всё изменяется и происходит. Время стремительно чи вперёд. Только нагро никогда не проходит. Только любовь никогда не пройдёт. В новом году вам желаем добра. Счастья и радости в ваших сердцах. Пусть ваш Господь на пути сохранит и годщий благословит. В новом году вам желаю добра, счастья и радости в ваши сердца. Пусть вас Господь на пути сохранит и год грядущий благослови. Давайте мы будем добрее. Давайте мы будем любить. Любовь - это праздник. Забудем обиды и будем всем праздник дарить. Любовь дарит счастья и дарит улыбки. Любовь покрывает обиды и боль. Любовь прощает другому ошибки. надеется, верить и ждёт. В новом году вам желаю добра, счастья и радости в ваших сердцах. Пусть ваш Господь на пути сохранит и год предущий благословит. В новом году вам желаем добра, счастья и радости в ваши сердца. Пусть ваш Господь на пути сохранит и год рядущий благословит. В новом году вам желаю добра, счастья и радости в ваши сердца. Пусть ваш Господь на пути сохранит и год крадущий благослови. В новом году вам желаем добра, счастья и радости в ваши сердца. Пусть ваш Господь на пути сохранит и год грядущий благословит. З Новим роком, дорога церква, дорогі брати і сестри. Нехай Господь вас рясно благословить в цьому новому році. І хай його милість завжди буде з нами. Слава нашому Господу. Дорога церква, >> я б хотів поділитися коротеньким словом, який вірю Господь положив на моє серце. Я часто згадую про цю історію зі слова Господнього, коли ми приходимо і вступаємо в Новий рік. В цій історії, яка записана Ісуса Навина, третій розділ, має багато паралелій із нашим часом і навіть з тим днем, який сьогодні ми, для чого ми сьогодні зібрались. Я хотів би, щоб ми звернулися в слово Господнє, прочитали цю історію вибірково. Ми знаємо її дуже добре, але саме ці уроки, які я б хотів сьогодні, щоб ми підкреслили для себе. Історія є про то, що Ісус Навин із ізраїльським народом вони входили в обітовану землю. Ми знаємо, що багато часу і багато років вони йшли по цій дорозі. Ми знаємо, що багато ставалося на цій дорозі. І воно є хороша паралель до нашого сьогодні життя, тому що ви і я, ми сьогодні також є на дорозі життя. І як діти Божі, в них була ціль досягнути цієї обітованої землі, яку пообіцяв їм Господь. І сьогодні ви, і я, ми також є на цій дорозі, яку Господь нам пообіцяв, тому що каже: "Я йду приготовити що? Місце всім тим, хто любить мене". І ми вже згадували про тих, хто вже закінчив цю дорогу. Хтось уже дуже-дуже близько на цій дорозі до закінчення. І кожен із нас, ми на різній віддалі на цій дорозі знаходимося сьогодні. А може й ні, >> а може кінець наш буде разом. >> Хотілося би так, правда, брати і сестри? Господи, гряди, забирай нас. Ми твої. Ти заплатив ціну дорогоцінну за кожного з нас, зокрема. Забирай нас з цієї грязної землі. Забирай нас з цієї землі, де стільки горя, стільки сльоз. Стільки переживань, стільки тривог. Я думаю, що хотілося, правда? >> Апостол Павло каже: "Я вже, я вже готовий, >> мені би вже хотілося". Ну, але ще не час. Все є в Божих руках. Амінь. >> Я би хотів, щоб ми звернулися деякі міс вибірково я буду читати місця із цієї історії, коли а Ісус Навин з Ізраїлем, вони переходили Йордан. І ми прочитаємо Джашува Ісуса на третій розділ, другий і третій вірш. Я буду читати з своєї Біблії, а ви слідкуйте за цим на екрані. Написані такі слова: "І сталося по трьох днях, і перейшли урядники між табором і наказали народові, говорячи: "Коли ви побачите ковчега заповіту Господа Бога вашого та священників, левитів, що несуть його, той ви рушите з вашого місця і підете за ним". Ми знаємо, що Господь дав інструкції для ізраїльського народу, як вони повинні йти до цієї обітованої землі. І одне із перших, що він говорить для Ізраїля, він каже: "Нехай священники, левити із ковчегом, вони ідуть першими". І як вони будуть рушати, це є знак для всіх вас слідувати за ними. Дорогі брати і сестри, я бачу цей урок для себе в цій історії. Я тоже на дорозі життя. І як важливо, як за днів Ісуса Навина, що переді мною завжди йшов ковчег Божий, щоб завжди він йшов впереді. Ніхтось, не щось, не я, а йшов ковчег Божий. Ішла Божа присутність. Но це не було просто так. Це був Божий план, чому саме ковчег Божий повинен був іти впереді. І ми читаємо це у четвертому вірші написані такі слова: "Тільки віддаль між вами, віддаль між вами та між ними нехай буде мірою коло 2 000 ліктів. Не наближайтесь до нього, щоб ви знали ту дорогу, якою підете, бо ви не ходили цією дорогою ні вчора, ані позавчора. Господь каже для ізраїльського народу: "Це є дуже важливо, щоб я йшов впереді вас". Чому? Щоби йшов я впереді? >> Ти не йшов цією дорогою раніше. Ти не знаєш точно, як рухатись вперед. Ти не знаєш, що чекає тебе впереді. І важливо, щоб ішов ковчег Божий перед тобою. А він знає, як. Що інтересно, я б хотів, щоб ми згадали історію про Давида. Як тільки він став царем, Біблія каже, що філистимляни, вони вийшли в долину, щоби воювати з ним. І що робить Давид саме перше? Господи, а чи йти мені? Він міг сказати: "Я цар, в мене військо. Я молодий, сили маю. Що робить Дад? Він хоче, щоб ковчег ішов переді нього. І він каже: "Іди мені чи ні?" І відповідь каже: "Іди". Він переміг. Другий час, подібна історія. Давид міг сказати: "А я вже знаю, я вже цей путь пройшов, я вже з ними воював раніше. Я пішов, от вони прийшли, я йду на війну разом з ними". Що робить Давид? Іде? >> Ні. Давид питається: "Боже, чи йти?" Яка відповідь, дорогі брати і сестри? >> Ні, не йди, >> не йди. >> Цього разу ти підеш з другої сторони. А що це означає? А якби він не запитався, пішов би, як завжди, він би мав перемогу, дорогі брати і сестри, напевно, ні. Давид, ти не знаєш путі. Цього разу треба йти з другої сторони. >> А чому він поступив правильно? Ковчег ішов перед ним. Ну, ця історія не зупиняється тут. Окей, я піду з другої сторони. >> Але Господь каже: "Почекай ще, >> ще не йди. Ну, ну, ну, окей, ну, це вже інакше, ніж другого разу. Я вже готовий". А Господь каже: "Ще не час, ти вже знаєш, з якої сторони, але ще не час". І що Давид робить? Він чекає. Що він чекає? Він чекає Бога, який буде йти перед нього. Коли дерева почнуть рухатися, він буде знати: "Тепер я йду". >> Я вже знав як, але ще не знав коли. А як він знав відповідь до одного питання і до другого, коли Господь ішов впереді нього? Дорогі брати і сестри, ось чому Господь говорить до ізраїльського народу. Ти не йшов цією дорогою. Ти багато не знаєш, що чекає тебе впереді. Держися ковче. Дивись, як він рухається. Як важливо в цьому новому році, дорогі брати і сестри, я не знаю, що чекає нас в новому році. Інтересно, брат Анатолій нам нагадав. 31 числа минулого року ми тоже дякули Господеві. Приходить Новий рік і він знаходить себе в лікарні. Я не знаю, що мене чекає. Я не знаю, що нікого із нас щось чекає. І мені потрібен Господь. Господь, поможи мені пускати тебе. Поможи мені рухатися завжди за тобою, бути уважним. Не думати, що я можу. Не думати, що я знаю. Дивіться, що написано у п'ятому вірші. Господь каже такі слова: "І сказав Ісус до народу: "Освятіться, бо Господь у завтра чинитиме чуда поміж вами". Він говорить: "Ви побачите славу Божу серед вас. Ви побачите, серед вас буде працювати Господь". І говорить до Ізраїля: "Ви приготуйтесь". Ви будете бачити чудеса, коли Господь іде впереді нас. Приготуйся, дорогі брати і сестра, для Божої слави в житті нашому. Він буде показувати нам. Він буде показувати, хто він є. Він буде показувати, що він може у нашому житті. Він буде показувати свою силу, буде показувати свою велич. Які чудеса він показував. Ми знаходимо в 10-му вірші такі слова. І Ісус сказав: "По цьому пізнаєте, що Бог живий поміж вами, і конче він вижене перед вами ханиянина і хітиянина. і хівеянина, і перезіянина, і Гергашиянина, і Весиянина. Ви кажете, ви побачите славу Господню в чому? Що ворог ваш, ті, що буде перешкоджати вам, ті, що будуть на вашому шляху, я заберу їх. Я заберу їх. І як важливо, дорогі брати і сестри, щоби ми пам'ятали це, що в нас є спокуси, які ми проходимо кожен із нас. Це є ті самі обставини, це ті самі перешкоди, про які говориться в цьому місці. І з ними треба воювати, і їх треба перемагати, і їх треба забирати із свого життя, тому що воно не буде позволяти тобі рухатись вперед. Но тут не тільки одне, тут є питання відносин. Я думаю, що це така одна із важливих речей, коли в життя наше приходять відносини з іншими. Можливо, це будуть відносини по роботі, відносини в бізнесі. Можливо, це і буде сімейні питання. Можливо, це будуть ще якісь питання по інших якихось справах, але їх треба також перемагати. Як перемагати? Рубати всім налівонаправо і сказати: "Ви мої вороги, ідіть з мого путі". Отак ми будемо воювати. Біблія нас вчить цим принципам, що ми повинні робити. >> Біблія каже: "Прощайте, бо я простив". >> Біблія каже: "Любіть, бо я любив". >> Біблія каже: "Ставте інших вищих за себе". Я вже, можливо, ділився з вами своїм пережиттям в своєму житті. Я в серці своєму хвалився, що я дуже мало обіжаюсь на людей. >> Ну і дружина деколи мені так ще підбадьорювала, казала: "Да, дійсно, ти такий, ну, мало обіжаєшся." >> Але прийшли пірезіянини, хітиянини і евесоянини в моє життя. Ой, так, так зачепили, а так ранили, а так глибоко. І що Біблія каже, як ти повинен поступати. >> Люби, прощай. довго терпи. От з чим ми боремося сьогодні, дорогі брати і сестри, а це є серйозне випробування перед нами. Для когось можливо це більше випробування, чи можливо якісь такі, знаєте, якісь якісь бажання по плоті чи інші якісь ситуації. Тому що тебе придали. Хтось був дуже близько до тебе. А як так? А чому так? А чо так несправедливо? Для мене слово і для кожного із нас дайте Божому суду. >> Він розбереться. Амінь. Дорогі брати і сестри, а він розбереться. Пусти ковчег перед собою. Нехай він йде впереді тебе. Нехай він мирить. Нехай він грішає. Нехай він робить якісь чудеса в твоєму житті. Ну, а так тяжко буває, браття. Я це говорю, сестри, із свого experienceса молодого. Молодий, я вже сивий трошки, >> значить, вчуся чогось, правда? >> І Біблія говори: "Хоч бачити чудеса, пускай мене впереді. Хоче бати, Бог працює в твоєму житті, хай ковчег іде впереді тебе. Я буду скоренько пробігати. В мене ще маленькі поінти хочу нагадати. Це дивіться, що тут говориться. У 14-му 15-му вірші прочитаємо такі слова. І сталося, коли рушив народ зі своїх наметів, щоб перейти Йордан, а священники, що несли ковчега, заповіту перед народом. І коли носії ковчего прийшли до Йордану, а ноги священників несли ковчега, занурилися в воду краю, краю води. Іншими словами, і Йордан був повний по всі береги свої, е, в свої в дні жив. Ми бачимо, як тільки ступили, що ноги священників у воду. Що сталось, дорогі брати і сестри? Вода розійшлась, чудо сталось. І говориться такі слова, що це були час знив. Тобто ця річка Йордан, вона була наповнена. Багато велич води було. Но Бог являє милість, як тільки стоїть ноги священників туди у воду. Іншими словами, як тільки присутність Божа торкається цієї ситуації, ця вода, вона розходиться, вона відкривається, вона уходить. Ізраїльський народ проходить. Це є для нас урок, дорогі брати і сестри. Для когось з нас це є різні води, які ми проходимо. Для кожного із нас це є різні глибини. Ну, але коли Господь іде впереді, ми бачимо його чудо. І останню думку, яку би сьогодні хотів залишити з вами, в четвертій голові Джашува >> четвертий, п'ятий, шостий вірш написані такі слова: "І покликав Ісус тих 12тьох мужів, що настановив з Ізраїлевих синів по одному мужеві з племени. Та й сказав їм Ісус: "Підіть перед ковчем Господа Бога вашого до середини Йордану і підійміть собі кожен на плече своє одного каменя за числом племен ізраїлевих, щоб то було знаком між вами, коли в завтра запитають ваші сини, говорячи: "Що це у вас за каміння?" І сьомий вірш. То скажете їм, що була відділена Йорданська вода перед ковчегом Господнього заповіту, коли він переходив у Йордані, була відділена Йорданська вода, і будуть ті каміння за пам'ятку для ізраїлевих синів аж навіки. закінчиться ця історія, де Господь говорить до Ісуса Навина, а Ісус дає ці інструкції уже ізраїльському народу. Нехай кожен з племені Ізраїла, коли вони будуть проходити долиною цієї цієї ріки Йордан, щоб кожен із них вони взяли камінь, ви їх винесли на сушу. Для чого? Що потом, коли діти ваші будуть питатися: "А що це за каміння? А ви скажете їм: "Це Господь був з нами, і він нас провів через річку Йордан". Це урок для нас, дорогі брати і сестри, коли ми проходимо долини в нашому житті, коли ми проходимо цей Йордан у нашу у наших у наших у наш у нашому житті кожен день. Господь каже: "Пам'ятай одне, ти повинен щось взяти з цього". Це не просто так. Це є урок, який я вчив тебе. Но цей урок не тільки для тебе. Цей урок є на наступні покоління, тому що вони будуть задавати питання: "А що це таке? А що це таке? >> Знаєте, ми часто робимо велику помилку, деколи люди собі дають стаж своєму християнству. Скільки років від того дня, коли вони прийняли водне хрещення? І ми думаємо: "От я стільки років віруючий, а він менше віруючий, значить я є там більше духовніший, я більше знаю, я більше розумію" і так дальше. >> Я считаю, що це неправильно. Знаєте, як правильно давати стаж своєму, своїй вірі в Господа? По вірі вашій. Ти можеш бути 30 років віруючий, но твоя віра може бути зовсім слабенькою. Ну, ти можеш бути тільки от прийшов до Христа, але віра твоя вона просто вона вона вище вище всього. Вот що важливо. І Біблія не каже, що ми передаємо або вчиться один від одного experience, хто скільки в церкву проходив. Біблія каже: "Ви дивіться на віру їхню і переймайте віру їхню". Не, скільки вони були в церкві, а яка віра в них. І от наші дітки, наші наші, наші маленькі, як вони будуть бачити по вірі наші. як ми довіряли. Я б хотів, щоб ми зараз схилились на наші коліна. І кожен із нас зокрема, ми попросили Бога, ми запросили його, ми відкрили двері нашого серця, сказали: "Господь, я хочу, щоб твоя присутність вона йшла завжди впереді. Я хочу твою присутність до моїх дітей, для моєї сім'ї. Ми хочемо присутність божу для нашої церкви, щоб Бог нас ввів >> і направляв. Схилимося у молитві. Шер Помолимся духом церков. Походотайствуємо перед Господом. Ми не знаємо, що жде нас в наступному році. Дух Святий, Дух Святий. Алілуя. Ми дякуємо тобі. Ми дякуємо тобі за духа Божого, який живе в нас. Алілуя. Ми дякуємо, Господь, і Бог, що ми можемо, Господь, взивати до тебе, Господь, що ми можемо кликати до тебе, Ава, Отче. Алілуя, Господь, що ми, Господи, діти твої, Господи, дочки твої і сини твої, за які ти заплатив дорогоцінну кров за кожного із нас зокрема. Алілуя. Це є найбільше, це є найцінніше, що ти зробив для кожного із нас. Зокрема, Господь, немає значення, коли, Господи, і як, Господи, наше життя закінчується, Господь, тому що наше життя продовжується з тобою в небесах, Господь, з тобою там, Господь і Бог в новому Єрусалимі, алілуя. Там з апостолами, Господь, там, Господи, з іншими святими, Господь, там, Господь, і Бог другий, з ангелами, Господь, ми, Господи, чекаємо цього дня. Ми чекаємо, Господи, цієї хвилини зустрічі з тобою, Господь і Бог. Це, Господи, така велика, Господи, привілегія мати надію на вічне царство Боже. Алілуя, Господь і Бог дорогий, нас, Господи, не лякає смерть. Нас не лякає, Господи, це життя, Господь, тому що ми знаємо, що справжнє життя вони є з тобою там, Господи, Бог дорогий в небесах, Господь, в новому Єрусалимі, Господь. Но пока ми на цій землі, Господь, ми просимо твоєї, Божої милості і благословіння, щоб ти укріпляв нас, Господь, щоб ти дарував нам сили, щоб ти дарував нам сили, Господи, прийти востояти лукавому, що ти дарував нам сили притивостояти всяким, Господи, спокусам. Ти дарував, Господи, нам сили, Господи, щоби перейти всі трудності в нашому житті. Господь, ти не забираєш ці трудності в нашому житті. Ти, Господи, не удаляєш ці, Господи, речі з нашого життя. Но ти, Господи, проводиш нас, Господь, і ти вчиш нас через різні трудно, через різні ситуації, Господь. І, Господи, як важливо, щоби Ти завжди йшов впереді нас, Господь, щоб Ти, Господи, завжди, Господи, вів кожного із нас, зокрема, своєю могутньою рукою. Ми ніколи, Господь, не спішили. Ми ніколи не старались брати в свої руки ситуацію, Господь, а ми все ложили в лодоні твої. Алілуя, і чекали твого часу, чекали, Господи, твого моменту. Господи, тому що ти працюєш, ти робиш і ти робиш свої чудеса, Господь. І ми, Господи, вже свідчили про ці милості, про ці благословіння, про ці устройства. Нехай твоє ім'я буде возвеличене і прославлене наш чудний Господь, за всі ці благословіння, за ту велику опіку для кожного із нас зокрема. Ми просимо тебе, веди нас, Господи, в цей Новий рік і поможи, Господи, розумово і по-всякому оставити це в минулому році всі ці речі, Господь, якщо можливо є якісь непрощення, можливо є якісь обіди, Господь, поможи. Дай сили, Господь, ти, Господи, пере перелистати цю сторінку, Господи, щоб вона була новою в цьому, Господи, році, щоб ми могли, Господь і Бог дорогий, не закривати від себе твого Божого благословіння, а з радістю, Господь, з любов'ю і з миром рухатися до вічного царства Божого. Я прошу тебе, Господи, благословити кожного брата, кожну сестру, кожну сім'ю, кожну родину, кожне дитятко, кожного старшого і самого меншого, Господь, кожного зокрема. Веди і, Господи, направляй. Тобі за все хвала і подяка. Амінь. Отче наш, що живеш на небесах, нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш щоденний подавай нам на кожний день. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо твоє є царство і сила і слава повіки. Амінь. Ми будемо мати ще коротеньку молитву за нужди. Я думаю, що ми би хотіли це все в минулому році оставити цій просьби, ці нужди, а вже в новому році з подякою, з радістю рухатися. Я би хотів, хто має які нужди, хто має які потреби, будь ласка, скажіть. Ми будемо разом з вами молитися. Брат Василь має подяку. Сестра Марія за дітей, які будуть їхати в дорогу. Добре, помолимося обов'язково за них, вашу дорогу машиною. Окей? Щоб Господь допоміг. Обов'язково помолимо. Сестра Марія, брат Василь. Ще хтось? Брат Пол має подяку. Будемо дякувати Господеві. Помоліться за Я щось себе дуже погано почуваю перед служіння поміряв вам дуже високий тиск, щоб Господь дав мені дав мені зцілення. Сестра Наталя, за Андрія Степановича, він також підходив просити, щоб помолитися, щоб Господь допоміг йому, дав йому сили, щоби благословив також родину Стащак. Сестра Наталя проси, обов'язково ми будемо молитися, щоб Господь дальше віві направляв. Брат Володя, >> брат Володя, дякую. Добре, обов'язково подякуємо, Господи. Сестра Галя, благодарность Господу за милості. Дякуємо Господеві. Подякуємо. Сестра Люба дякує Господеві. Сестра Дана дякує з братом Степаном. Сестра Віра дякує Господеві за милості. Сестра Оксана дякує. Сестра Катя. Всі дякуємо. >> Ну, а я хочу вас всіх назвати ваше ім'я не пропустить, щоб вас там зареєструвалося, знаєте, як в очереді, щоб талончика вам там дали, що ви сказали. Так, все, я дякую, сестра Марія дякувала, брат, брат Степан дякував, всі дякували. А то ми завжди ховаємося один за одного. Я тоже, я тоже. Брат Сергій тоже дякую. Обязательно. Сестра Рая дякує. Брат Микола дякує. Брат Вадим дякує. Сестра Марія. Брат, брат Пітер. Всі, всі дякуємо. Да, сестра Оксана дякує. Да, добре. Давайте ми всі станемо перед нашим Господом і подякуємо Господеві. Алілуя. Чудний Господь, ми тобі щиро-щиро дякуємо за всі милості, за всі благословіння. Ти чув ці всі імена, Господь. Вони всі є перед твоїм Божим престолом записані, Господь. Брат Сергій, сестра Рая, сестра Марія, брат Петро, брат Степан, сестра Дана, брат Анатолій, брат Василь і всіх, всіх, Господь, ти чув, хто, Господи, говорив тобі хвалу і поклоніння, Господь велика від щирого серця, Господи, із уст наших, Господь, нехай льється хвала тобі, Господь, достойний ти хвали, Господь, достойний Ти поклоніння, достойний Ти хвали уст наших, Господь, достойний Ти, Господь, і Бог Дорогий, ти наших сердець, Господь і Бог, тому що ти зробив цю велику роботу в кожному із нас. Зокрема, як з духовної сторони, так і з фізичної сторони, так і, Господи, різні ситуації в нашому житті. Всі різноманітні, всі інакші, Господь, но з всіма нами Ти працював, ти, Господи, трудився, ти робив свою божу роботу. І ми, Господи, хочемо тобі сказати щире, щире і велике дякуємо, Господь і Бог. Хай твоє ім'я буде возвеличене і прославлене, Господь. А, Господи, ще більше подяка, що ми є спасенні, що ми є діти твої, що ми є церква Христова, що ми, Господи, є брати і сестри у Христі Ісусі. Алілуя. Що ми, Господи, є рідні, Господь і Бог дорогий, ми є дорогі один для одного і ми є дорогі в твоїх, Божих очах. Господь, ми дякуємо, що ми маємо церков. Ми дякуємо, Господи, що ми маємо місце зібратись. Ми дякуємо, Господи, що ми маємо, Господи, скеджул, який ми, Господи, хочемо собі мати, що ми, Господи, маємо недільну школу, за яку ми тобі дякуємо. Ми дякуємо тобі, Господи Бог, за наших тінейджерів, Господь. Ми дякуємо тобі за нашу молодьож. Ми дякуємо тобі за наший хор. Ми дякуємо, Господи, за наших проповідників. Ми дякуємо тобі за наших служителів. Ми дякуємо тобі, Господи, за пастора, Господь. Ми дякуємо тобі, Господи, за наших ашерів. Ми дякуємо тобі, Господи, за наших саунд команду. Ми дякуємо, Господи, за тих, хто, Господи, украшає. Господь, ми дякуємо, хто, Господи, убирає, хто готує, хто, Господи, трудиться, посвящає себе, Господь. Ми, Господи, тобі щиро-щиро дякуємо, Господь, за наших музикантів, Господь і Бог, за всіх, за всіх. Ми тобі щиро дякуємо, Господь, за це благословіння, що ми живемо в мирі, Господь, що немає, Господи, ракет, Господи, які літають, взриваються, Господь, ми дякуємо, що рідні є з нами, Господи, близькі є з нами. Це велика милість і велике твоє благословіння для кожного, Господь. Ми величаємо тебе і прославляємо. Ти, Господи, також чув ці нужди, які заявлялись, Господь Бог дорогий, за Андрія Степановича, Господи, за родину, Господи, просять, щоби ти благословив, щоб ти устраяв, щоб ти направляв, Господь, і Бог дорогий, і показував свою, Господи, працю в їхньому житті, Господи. Любо сестру Люба просить за свою нужду, щоб ти, Господи, явив милість для неї, щоб ти допоміг. Сестра Марія просить за своїх діток, Господи, які будуть їхати в дорозі, щоби ти, Господи, милував, щоби ти, Господи, являв свою, Господи, охорону над кожним із них зокрема, Господь і Бог дорогий, ти бачи моє здоров'я, Господь і Бог дорогий, дай, щоб, Господи, ями покращився мій тиск, Господь і Бог, поможи, Господь, я прошу тебе, хай твоя ізціляюча рука торкнеться і дасть свою божу благодать. Я прошу тебе, Господи, хто остався вдома, хто, Господи, буде зустрічати цей Новий рік, Господь, щоб, Господи, Ти відвідав там, де вони знаходяться, кожного зокрема, щоб ти посвятив, Господи, присутністю Духа Святого, Господь, щоб вони відчули і пережили тебе, Господь. Ми просимо тебе за нашу церкву, щоб в цьому новому реце році, Господь, ми начали будувати, Господь і Богу дорогі, ми почали, Господь, строїти, Отець небесний, щоб, Господи, кожен із нас, Господи, ми закрутили ці рукава для служіння тобі, Господь, щоб, Господи, все, що ми будемо робити, було для созидання, Господи, дома Божого, для созидання, Господи, нас тут, як фізично, так і духовно. Будь з нами, наш Спаситель, наш Господь. Бог Отець, Син і Дух Святий. Амінь. Благодать Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога Отця та єднання Святого Духа хай прибуде з нами вічно. Амінь. А тепер ви вітаєте один одного, але по-особливому.