Заповідь, яку виконують із любові
13 лютого 2022 р. · 2:08:59 · Дивитися на YouTube ↗
Ці нотатки - стислий зміст, головні думки та виділені цитати - створені штучним інтелектом на основі запису і не є дослівними словами проповідника.
Стислий зміст
Це причасне служіння починається з простого питання: що таке заповідь? Це обов'язкове правило, яке керує словами і вчинками людини. Бог дав заповіді Ізраїлю, але й Сам Христос отримав заповідь від Небесного Отця і досконало її виконав. Ісус казав: Я люблю Отця і роблю саме те, що Він заповів, завжди перебуваючи в Його любові.
Любити Бога означає виконувати Його заповіді, а вони не тяжкі: вірувати в ім'я Ісуса, любити Бога й любити одне одного, як Він полюбив нас. Свою любов Христос довів тим, що добровільно віддав життя, бо ніхто не відняв його в Нього. Стоячи мовчки перед Пилатом, наче агнець на заколення, Він Сам віддав Себе заради нашого спасіння. Вечеря Господня - це заповідь, яку Він залишив Церкві, і ми звершуємо її так само, як Він корився Отцю - вільно, з любові, а не з обов'язку.
Особистою історією проповідник застерігає не перетворювати служіння на формальність. Замолоду він пообіцяв молитися щодня по годині, як Ісус, але відчув лише полегшення, коли тиждень минув, аж поки Бог не запитав: ти робив це з любові до Мене чи з обов'язку? Хто справді любить, той не лічить часу. Він закликає церкву випробувати себе, визнати власну провину, а не показувати пальцем, як Адам, прощати, як простив Христос, і так звіщати смерть Господню, доки Він прийде.
Головні думки
- Заповідь - це обов'язкове правило, що має керувати кожним нашим словом і вчинком.
- Ісус любив Отця тим, що досконало Йому корився, і Його послух є прикладом для нас.
- Божі заповіді не тяжкі: вірувати в Ісуса, любити Бога й любити ближнього.
- Христос віддав життя добровільно; ніхто Його не примушував, і в цьому міра Його любові.
- Причастя ми звершуємо з любові, а не з обов'язку чи страху перед людьми.
- Хто любить Бога, той не рахує ні витрат, ні часу.
- За Господнім столом суди себе сам, визнай свою провину і прощай, як тобі прощено.
Роздум
Запитай себе сьогодні не лише чи слухаєшся Бога, а навіщо. Христос виконав заповідь Отця аж до хреста, і зробив це з любові, а не з примусу. Приходячи до Його столу, не дай причастю стати звичкою чи обов'язком напоказ. Поверни вказівний палець до власного серця, визнай те, що знайдеш, і прийми прощення. А тоді живи кожен день у спілкуванні з Тим, Хто добровільно віддав Себе за тебе.
Хто справді любить, той не лічить часу.
Ніхто не відняв життя в Христа - Він віддав його Сам, із любові до нас.
Цю заповідь ми звершуємо не з обов'язку, а з любові, так само, як Ісус.
