Жити в незмінній Божій любові

Стислий зміст

Це недільне зібрання було місіонерським служінням. Брати і сестри ділилися свідченнями про те, як церква служить власному місту: годує голодних, дає прихисток і воду безпритульним, роздає продукти бідним та літнім людям і піклується про сиріт у дитячому будинку. Поруч лунали звіти про місіонерські поїздки та плани, зокрема про поїздку в Україну. Служителі нагадали Ісусів наказ іти й навчати всі народи (Матвія 28) та бути свідками спершу вдома, а потім аж до краю землі (Дії 1:8), служачи Христові в найменших (Матвія 25).

Головну проповідь пастор виголосив про любов Божу. Бог не просто любить - любов є самою Його сутністю, так само як Він святий і є світлом. Ця любов вилилася на світ через Ісуса Христа (Івана 3:16), а Римлян 8 запевняє, що ніщо - ні скорбота, ні небезпека, ні навіть смерть - не може відлучити нас від неї.

Зі свідченнями про озлоблену родичку, чиє серце розтануло під час заклику до покаяння, про Савла-гонителя і про Петра, відновленого після відречення, проповідник закликав вірних перебувати в цій любові (Івана 15), не любити минущого світу (1 Івана 2:15-17) і дозволити Святому Духові знову запалити першу любов, що могла охолонути. Царство Боже, сказав він, усередині нас.

Головні думки

• Велике доручення починається вдома: будь свідком у своєму місті, перш ніж іти до краю землі.
• Служіння бідним, безпритульним і сиротам - це служіння Самому Христові.
• Любов - це не лише те, що Бог робить, а те, Ким Він є.
• Божа любов стала видимою на Голгофі й пропонується кожному в Христі.
• Ніщо в житті чи смерті не здатне відлучити віруючого від Божої любові.
• Перебувати в Божій любові означає берегти Його заповіді й щодня мати спілкування з Ним.
• Любов до світу студить нашу любов до Бога; проси Духа повернути першу любов.