Відповідальне богослов'я і народження проповіді

Стислий зміст

У другій частині семінару для проповідників наставник розкриває поняття відповідального богослов'я - такого мислення, у якому Писання має винятковий, найвищий авторитет над будь-яким ученням. У час, коли людей уже не переконує саме лише "бо я так сказав", він наголошує: батьки й проповідники не можуть перекласти розуміння віри на пастора чи когось іншого, бо кожен відповідає перед Богом за те, чого навчається його родина.

Він закликає розрізняти головні доктрини, де неможливий жоден компроміс (богонатхненність Писання, Трійця, втілення й непорочне зачаття, тілесне воскресіння Христа та Христос як єдиний Спаситель), і другорядні питання, де має панувати свобода й любов. Богослов'я, нагадує він, - це цілісна система, тож жодну доктрину не можна проповідувати окремо, не спотворюючи решти. П'ятидесятникам він радить не знецінювати хрещення Духом Святим, зводячи його лише до мов, бо це сила для місії, благовістя й зцілення.

Насамкінець він говорить, як насправді народжується проповідь, спираючись на Фреда Креддока. Об'явлення не мертве й статичне, а живе і дієве. Проповідь проходить шлях від мовчання, коли в проповідника ще немає слова, до шепоту, коли Бог тихо промовляє і чують лише готові слухатися, а тоді до сміливого звіщання з дахів. Мова проповіді має малювати образи, а не ховати слухача за складними термінами.

Головні думки

• Писання, а не людський авторитет чи традиція, є остаточним мірилом кожного вчення.
• Міцно тримайся головних істин, а в другорядному залишай справжню свободу.
• Богослов'я - єдина система; жодну доктрину не можна проповідувати окремо від інших.
• Хрещення Духом Святим - це більше, ніж мови; це сила для служіння, свідчення й зцілення.
• П'ятидесятницька церква зростає, бо не перестає звіщати живу силу Духа.
• Проповідь народжується з мовчання, потім приходить шепіт від Бога, а тоді - сміливе звіщання.
• Слово справді чує лише той, хто готовий йому коритися.