Слушна нагода: послужити чи зрадити

Стислий зміст

Зібравшись на Вечерю Господню, церква спершу чує нагадування: усі, хто виконує волю Божу, є справжньою ріднею Ісуса - братами й сестрами, придбаними кров'ю хреста. Далі проповідник веде до Матвія 26, де двоє людей переживають один вечір, але роблять протилежний вибір: Марія виливає найдорожче миро на Ісуса в пориві любові, а Юда виходить, щоб продати свого Вчителя за тридцять срібняків.

Контраст разючий. Той самий час дає кожному слушну нагоду, але один шукає можливості зробити добро, а інший - вчинити зло. Дар Марії коштував набагато більше за плату Юди, та її жертва принесла їй шану, а його зиск став його погибеллю. Зрада ранить найболючіше, коли йде від близького й довіреного, а Юда навіть обрав місце молитви та поцілунок любові як прикриття для своєї підлості.

Натомість Христос обернув навіть хрест на власну слушну нагоду - свідомо обрав довести свою любов і виконати волю Отця. Ламаючи хліб і поділяючи чашу, церква чує заклик зі Слова: доки маємо час, робімо добро всім (Галатів 6:10). Причастя єднає нас не тільки з Христом, а й одне з одним як Його тіло. Ісус довів свою любов - тепер черга за кожним із нас.

Головні думки

• Кожен, хто виконує волю Божу, належить до родини Христа - брати й сестри, з'єднані Його кров'ю.
• Один вечір, одна нагода, два протилежні серця: Марія послужила Ісусові, а Юда продав Його.
• Дорогий дар Марії переважив плату Юди - добро ніколи не буває дешевим, а корисливий зиск стає погибеллю.
• Зрада від близького й довіреного болить набагато більше, ніж зрада від чужої людини.
• Ісус обернув навіть свої страждання на обрану нагоду явити любов і послухатися Отця.
• Доки є час, шукаймо нагоди робити добро всім, а найперше тим, хто рідний у вірі.
• Причастя єднає нас із Христом і одне з одним - добрі діти доброго Бога люблять одне одного.