Ціна учнівства і добровільне служіння

Стислий зміст

Служіння починається з історії багатого юнака з Євангелія від Матвія 19. Кожне рішення ми кладемо на терези й питаємо: що я отримаю взамін? Юнак зважив ціну й відійшов засмучений, бо вона видалася йому надто великою. Та йти за Ісусом завжди щось коштує, і навіть Петро питав, що матимуть учні. У відповідь Господь обіцяв стократну нагороду й престоли поруч із Собою.

Проповідник наводить приклади тих, хто не пошкодував віддати найдорожче: Марія обрала кращу частку, жінка вилила дороге миро на Ісуса, удова поклала дві лепти, а Давид відмовився принести жертву, яка нічого йому не коштує. Ісус закликав спершу порахувати витрати, як будівничий вежі чи цар перед війною. Те, що ми віддаємо заради Христа, не втрачається, а збирається на небі.

У другій частині звучить слово з 1 Петра 5: служити Богові треба добровільно, а не з примусу й не заради нечесної користі, бути пастві прикладом, а не панувати над нею. Шануйте служителів і моліться за них, бо разом із ними отримаєте нагороду; смиренним Бог дає благодать, а гордим противиться. Усю турботу покладімо на Господа, протистаньмо ворогові, що ходить, як лев рикаючий, і встоїмо у вірі, бо страждання короткі, а вінець слави певний.

Головні думки

• Кожне рішення ми кладемо на терези, і йти за Христом завжди має свою ціну.
• Багатий юнак відійшов засмучений, бо порахував ціну надто високою.
• Роби добро без сумніву й не занепадай духом, навіть коли інші цього не цінують.
• Як Давид, не приноси Богові жертви, яка нічого тобі не коштує.
• Служи Богові добровільно й від щирого серця, а не з гордості чи заради вигоди.
• Шануй пастирів і молися за них, і так розділиш їхню нагороду.
• Стій твердо проти стріл ворога: страждання короткі, а вінець слави вічний.