Віра, що перебуває й приносить плід

Стислий зміст

Перша проповідь починається з Івана 6, де люди питають Ісуса, що робити, щоб чинити Божі діла, а Він відповідає: діло Боже - це вірити в Того, Кого Він послав. Згадуючи Ізраїль біля Синаю, галатів, які повернулися до закону, середньовічну церкву, що ховала Біблію від простих людей, продаж індульгенцій і Мартіна Лютера, проповідник показує, як людина раз у раз намагається заслужити спасіння ділами замість довіри. Християнство, наголошує він, - це не релігія обрядів, а особисті стосунки з Богом.

Проте віра й діла нерозлучні. Віра без діл мертва (Якова 2), але й діла без віри та любові так само порожні (1 Коринтян 13). Лише перебуваючи в Христі, справжній виноградній лозі (Івана 15), ми приносимо тривкий плід; без Нього навіть найревніше служіння може бути не тим, про що Він просив. Коли ми по-справжньому пізнаємо Бога (2 Петра 1), Він керує нашими кроками, і вчинки наші народжуються з близькості з Ним.

Друга проповідь продовжує роздуми про останні години Христа на хресті - слово прощення, обітницю раю розбійникові, турботу про матір, крик залишеності, спрагу і нарешті 'Звершилось'. Ісус виконав усю волю Отця і віддав дух у Його руки. Заклик до нас - жити з ціллю, щоб наприкінці й ми могли сказати, що завершили доручене Богом діло.

Головні думки

• Перше, чого Бог хоче від нас, - вірити в Ісуса, а не заробити спасіння релігійними зусиллями.
• Християнство - це живі стосунки з Богом, а не обряди чи проста присутність у церкві.
• Віра без діл мертва, але й діла без віри та любові нічого не варті.
• Справжній плід можливий лише в перебуванні в Христі, лозі; без Нього ми не вдіємо нічого.
• Близьке пізнання Бога дає Йому змогу провадити нас, щоб служіння було саме тим, чого Він бажає.
• На хресті Ісус поніс наш гріх, був залишений Отцем і терпів спрагу, щоб ми пили живу воду.
• 'Звершилось' - Ісус виконав волю Отця, і ми покликані завершити свою з ціллю.