Walk Worthy of Your Calling

Auto-generated transcript of this service.

Фокусуємося на ремонтах, а це є основне, чим ми займаємося кожний день. О, третє - це сім'я. І саме перша моя дружина Рая. Майже 15 років тому назад ми одружилися і до цього часу проживаємо разом. А це моє третє покликання - це бути чоловіком для моєї дружини. І також ми маємо діточок, а ми маємо дочку, якій вже 12 років, і ми маємо синочка, якому тільки чотири місяці зараз. І це є свідчення, взагалі друга історія. Тому тому що ми мали дуже поганий час чи важкий час завагітніть вдруге. А ми згубили двоє дітей. І це був дуже болючий процес. І коли на кінці минулого року в нас народився цей хлопчик, це було чудо, яке сталося в нашій жит в нашому житті. І тому я маю зараз покликання бути батьком для цих дітей, яких Бог мені дав. І отаких чотири оцих сфери я хотів би сьогодні говорити з вами. Перед тим, як ми будемо про це говорити, я хотів би, щоби ми задумалися про наше покликання, а і подумали, де ми зараз перебуваємо в своєму покликанні. Яке слово найбільше описує, де ми зараз знаходимося. Можливо, хтось застряг в покликанні. А можливо хтось із вас зростає. Наприклад, коли я дивлюся на своє життя, мені здається, що я зростаю. Можливо, хтось розгублений. Він не знає, до чого Бог його кличе, що він повинен робити в своєму житті. Можливо, хтось є натхненим тим, що Бог робить в його житті. Або, можливо, хтось втомився від покликання, яке Бог дав для його. А чи можливо хтось відбудовується, а і розуміє, що він колись мав покликання, яке вони згубили, і вони зараз стараються в цьому відновитися. Я не знаю, на якому етапі знаходитесь ви. Але я хотів би, щоби те, що я буду сьогодні говорити, щоби воно послужило для вас таким поштовхом бути кращим та як Павло каже, ходити гідно того, до чого Бог вас покликав. І тому саме перше, ми покликані служить. Я хотів би сказати, що служіння і покликання до служіння, це дуже часто те, що люди моляться про це, а вони не знають, куда Бог нас кличе. А, і якраз тут я хотів би сказати наступне, що для того, щоби нам бути ефективним в служінні, нам потрібно бути вірним в маленьких речах. Ми повинні розуміти, що Бог Боже, відкриваєть наше покликання поступово, крок за кроком. Я розкажу вам приклад. Це буде це буде негативний приклад. Коли в нас почалася церква, в нас був один такий брат, який хотів швидко рости в своєму покликанні. Він він себе бачив зразу дияконом. Він він себе бачив лідером. І ми не закривали для нього двері. Ми давали йому можливості себе проявити. Ми зразу дали йому можливість стати лідером домашньої групи. Ми йому ми його включили в лідерську команду, старалися задіювати його в проповіді, але ми побачили, що він не витягує. Він завалив домашню групу. Вони майже не ніколи не збиралися, бо він не міг назбирати людей. Він почав випадати з колії. Йому йому стало важко бути більше задіяним в церкві. І в кінцевому результаті ми його вивели з лідерської команди. Ми ми забрали в його відповідальність лідера домашньої групи. Ми стали мінімізувати його час на сцені за проповіддю. І ми його просили одну простеньку річ. Ми йому казали: "Слухай, давай будемо просто з маленьких речей. Давай ти просто знайдеш групу, в яку ти почнеш ходити". І ти будеш там цілий семестр проведеш в цій групі. І йому даже було зробити це важко. І тому номер один, коли ми говоримо про покликання, що що я хотів би залишить для нас, це ми повинні починати в маленьких речах. Ми повинні просто робити те, що потрібно робити. І Бог буде дивитися на нашу посвяту, і він зможе нас підняти. >> Я хотів би розказати тут свій приклад. Ви знаєте, на на цьому етапі я я пам'ятаю, коли мені було приблизно 16-17 років, я був в частину молодіжного служіння і мене попросили збирати кошти для місіонерів в Україні. Вірніше, це були місіонери в Росії, в Сибірі. >> Це було більше 20 років тому назад. І я просто так якби взявся за цю справу. І я не хочу це сказати, щоб та якби похвалитися перед кимось. Але я це діло робив до того часу, поки ця місія взагалі закрилася. Це коли почалася війна в Україні, вони перестали робити там в Сибірі даже багато тих місіонерів їм потрібно було втікати. За цей час я уже був задіяний в служінні. Я вже робив молодіжне служіння. Був керівник молоді, був церковній раді, був проповідував. І це було на початку якраз, коли ми вже починали церкву. І ми я продовжував робити це служіння. Я пам'ятаю саме перше, що я робив в церкві, це я просто сидів за проектором. І ви знаєте, це дуже відповідальна робота, тому що коли щось там іде не так, всі так люди ух повертаються. Е, це впливає на всіх. І і я хотів би сказати, що якщо ми хочемо, щоби Бог нас використовував, щоби Бог відкривав нам більше можливостей, ми повинні робити маленькі кроки і бути особливо бути вірними в цих маленьких кроках. Питання, на яке, напевно, що ми всі хочемо мати відповідь. Як ти знаєш до, що Бог нас до чогось кличе? >> Я хотів би дати таких три індикатори, які, можливо, допоможуть для нас розібратися. Саме перше - це коли ми відчуваємо якийсь певний рівень комфорту. або робота, яку ми робимо, вона відчуває для нас більш такою натуральною. Коли наша персонаalті або наша особистість і коли дари, які ми маємо, вони якраз дуже гарно підходять під служіння, яке Бог нам доручає. Наприклад, ви пам'ятаєте цей текст, який написано в Біблії. Павло каже, що хто бажає єпископства, доброго діла бажає. Це є добре бажання бути в служінні, добре бажання бути пастором, але також як кваліфікація пастора. І там написано про його характер. А якщо ти не підходиш під характер, ти будеш не дуже добрий пастир. І також там говориться про дари, які повинно бути. Якщо ви уважно читаємо цю кваліфікацію, там написано, що пастир повинен бути здібний навчати. Якщо він може вчить або проповідувати, йому буде легше виконувати служіння пастора. Друге, що там написано, що він повинен бути хороший адміністратор або лідер. Це також є дар, який один із дарів, який Бог дає для церкви. І тому дивіться, якщо ви маєте здібність навчати, якщо ви маєте здібність або дар адміністрації і в вас є характер, який відповідає вимогам, то, будучи в позиції пастора або єпископа, це буде відчуватися досить комфортно. Це не буде відчуватися як тягар, як хтось на вас положив і ви не знаєте, що з їм робити. Точно так само в любому служінні. Представте собі людину, яка не має голоса і вона повинна вести ворщеп церкві. Це буде погано для всіх людей. І це буде дуже некомфортно для цієї людини. І тому саме перше, якщо ми, як ми знаємо, що Бог до чогось нас кличе, це коли ми відчуваємо певний рівень комфорту. Тобто ми нам це не є великим тягарем. Друге, що дуже важливе, це плоди. Коли ми будемо бачити результат нашої роботи, як ми знаємо результат або як ми можемо його отримати? Це є те, що нам говорять люди. Фідбек. А коли, наприклад, ти відчуваєш, що ти покликаний проповідувати і і люди, послухавши твої проповідь, не приходять до тебе, кажуть: "Дякую тобі за проповідь. Це було для мене". Це може бути якраз оцей індикатор, що ви робите щось правильно. Тобто, другими словами, служіння, яке ви виконуєте, воно благословляє інших людей. І тому це є друге важливе. Плоди. І останнє, це коли ми не маємо втоми це робити. Ми завжди знаходимо мотивацію робити те, до чого Бог нас покликав. Ви знаєте, це є дуже важливо. Звичайно, всі ті, хто роблять якесь служіння, ви всі підтвердите, що приходять такі моменти в вашому житті, коли ви не хочете це робити. Ви ви просто відчуваєте, що ви вигоріли і і ти відчуваєш, як будьто би я вже більше не хочу це робити. Але якщо тебе насправді Бог поставив на це служіння, і якщо Бог кличе тебе до цього служіння, то він буде продовжувати піднімати в тебе всередини мотивацію. Пам'ятаєте цей приклад від Єремії? В 20-му розділі там написано, що він втомився. >> Він каже, що я став посміховиськом для людей. Люди з мене просто глу глузують. Вони не хочуть слухати, що я що я буду говорити. І він і він каже, що я поклав в своєму серці. що я більше не буду говорити це. Я не буду більше говорити про ймен Боже. Дивіться, дуже важливий момент. Бог покликав Єремію. Він йому дав дар пророка. Це було його служіння. І прийшов момент в його житті, коли він просто вигорів від цього служіння. Йому це все надоїло. Він каже: "Я більше не хочу це робити. Люди мене не слухають. Я просто, вони з мене сміються". Але коли він це сказав, то він каже: "І стало в серці моїм, як вогонь той палаючий замкнений в моїх костях. Я змучився більше його тримати. Я його не можу тримати всередині. Тоді, коли він прийшов до такого низького моменту, він всередині знаходить мотивацію не здаватися оцей вогонь, який є в його всередині. І ви знаєте, дорогі брати, якщо Бог тебе кличе до якогось служіння, в тебе будуть моменти, коли тобі буде дуже важко, коли ти будеш казати: "Я більше не хочу це робити. Я не хочу десь кудись їхати, щось там когось вчить. А я не хочу іти в цю церкву. Це так, як розказують таку історію. Одного разу один чоловік встав, проснувся, він каже: "Я не хочу іти в цю церкву". >> А жінка йому каже: "Ти повинен йти в цю церкву?" Він каже: "Чому?" Вона йому каже: "Як мінімум, тому що ти є пастор в цій церкві". Звичайно, в цьому є трошки такий як джок, да? Але з другої сторони такі моменти бувають, коли ти від служіння просто вигорів, тобі вже воно немиле. Але якщо тебе Бог покликав, то ти то ти будеш здивований, як всередині в тебе десь появиться оцей вогонь, мотивація, яка просто незрозуміло об'яснить в розумі. І ти відкидаєш оці всі втому, перегоріння і так дальше в сторону. І ти продовжуєш робити, ти продовжуєш служити, ти продовжуєш робити цю цю справу. І ви знаєте, оце останній такий момент, де ти будеш завжди знаходити мотивацію. Тому, підсумуючи це, як ми знаємо, що Бог до чогось нас кличе? Ми будемо відчувати певний рівень комфорту. Це робити. Тобто воно буде підходить те, що ми маємо, наша персоналити і наші дари. Друге, це ми будемо бачити результат нашої роботи. І останнє, ми будемо завжди знаходити мотивацію, вертатися і продовжувати це робити. І останнє, що я хотів би сказати, це можливо підсумує взагалі весь цей всю цю історію. І останнє, напевно, найголовніше, що я хотів би сказати. Ми говорили про вірність, бути вірним в маленьке. А зараз я хотів би сказати, що я вірю, що покликання - це є step by step process. Тобто крок за кроком, коли ми робимо один крок і потім Бог нам доручає більший крок, більший крок і ми можемо більше послужити для його людей. І, напевно, що дуже хороший прикладом цього це є один із пасторів Флориди Богдан Бондаренко. А це, напевно, варто говорити Флориді, тому що ви в Флориді дуже добре його знаєте. І цей чоловік зараз популярний. Він має багато послідовників на різних там соціальних платформах. А багато його люблять слухати проповіді. Але не все починалося на такому рівні, як воно зараз є. Я не знаю, чи ви знали, але Богдан також починав своє служіння за проектором. Він він був частиною просто якоїсь групи. Він в один момент займався з молоддю. Потім йому доручили місіонерську школу, яка в є. І крок за кроком, будучи вірних в цих всіх ступенечках, Бог його міг максимально використати зараз. І тому моя, мій такий меседж, ми не народжуємося зразу білігремом. Ми ми не народжуємося зразу якимись великими, відомими людьми. Але якщо ми вірні в тому, до чого Бог нас кличе, то Бог може нас підняти і він і він, можливо, благословить наше служіння і воно стане і воно стане благословінням для багатьох людей. А можливо ви ніколи не будете на рівні якомусь великому. І ви знаєте, це не є суть християнства. Знаєте, яка суть християнства і нашого служіння? Це будь вірним там, де тебе Бог поставив. Бог не буде давати тобі більшу нагороду, те, що в тебе було крутіше ім'я, >> але він буде давати нагороду на тому, наскільки ти вірний там, де він тебе поставив. Якщо якийсь відомий чоловік, але ти не вірно виконує своє покликання, ти можеш отримати меншу нагороду, ніж просто, наприклад, лідер домашньої групи, який посвячено виконує своє служіння. Не суть того, на сільки ти великий. Не не суть того, яка велика в тебе платформа, але суть в тому, наскільки ти є вірний до того, чого Бог тебе покликав. Друге, ми покликані працювати. Це, напевно, що не є те, що ви хотіли сьогодні почуть, але на превеликий жаль ми повинні працювати. А коли ми читаємо Біблію, то в перших розділах Буття Бог, коли створив людину, він створив людину, щоб вона працювала. І перші люди, вони працювали в адемському саді. Знаєте, в чому в чому проблема працювання? Чому нам не подобається працювати? Тому що наша робота була спотворена гріхом. Коли перші люди згрішили, то Бог сказав, що ви тепер будете працювати в тяжкій роботі і в поті лиця. Колись в Едемському саді робота була насолода. Зараз робота не дуже велика насолода. Я даже не уявляю собі, як, наприклад, на Флориді працюють construction workers. Це дуже жарко і це дуже неприємно. Але, незважаючи на це все, Біблія дуже чітко говорить, що ми покликані працювати. А і наприклад вихід 20-й розділ, дев'ятий вірш, там такі слова: "Шість день працюй і роби всю свою працю". Все дуже просто. І днів працюй. Коли ми читаємо в Солунян, Тесалонія, >> да, вони там були деякі люди між ними, які не хотіли працювати. Вони жили по ледачому. І там Павло дуже так строго до них говорить. Він каже, що якщо вони не роблять, то вони хай не їдять. І він каже: "Ми наказуємо, щоби вони мовчки працювали і їли свої свілі". І тому дуже важливо тут розуміти, що ми покликані працювати, це є наша відповідальність, але ми маємо певну свободу в виборі професії. Тобто Бог не вказує нам, що ти повинен бути тільки тракістом або, наприклад, там construction, а ми маємо свободу, де ми можемо вибрати, куди ми хочемо реалізовувати свої таланти. Можливо, хтось вибирає роботу, тому що йому щось подобається. Можливо, хтось підходить на це більш так обдумано, і він хоче своєю роботою зробити цей світ кращим. Або, можливо, хтось просто використовує або максимізує свої таланти, які він має, і він із цього робить собі роботу. Але ми маємо в цьому плані свободу. На що я хотів би звернути нашу увагу, це на різницю між покликанням і професією. А, і якраз тут дуже важливий момент, що дуже часто люди, особливо церковні люди, вони великий акцент ставлять, що покликання - це тільки в межах церкви. Тобто, коли ти місіонер, коли ти пастор, коли ти ще щось робиш в церкві таке особливе, це є якраз твоє покликання. А коли ти, наприклад, десь щось працюєш на роботі, це не є твоє покликання. Такий погляд, він почався колись, коли за часів монахів. [сопіння] >> І якраз оці монахи, вони такий великий акцент ставили на те, що покликання реалізовується тільки, коли ти по посвящаєш своє життя для Бога. Іще раз вибачаюсь. >> Да, вони ставили такий великий акцент, що покликання реалізовується, коли ти служиш в церкві. >> Але коли ми подивимося на саме слово, оце англійське слово voation, да, тобто як професія, то воно походить від латинського слова вокао. що означає покликання. І тому дуже важко розділити професію або voation і покликання. І тому ми маємо таких три основних позиції. Саме перше - це тоді, коли покликання, воно відрізняється від твоєї професії. Коли, наприклад, ти щось робиш десь за межами церкви для того, щоби отримувати свою сім'ю. І на правах волонтера ти реалізовуєш своє покликання в церкві. Така схема працювала колись в Україні, коли, наприклад, пастор працював десь на заводі, [сопіння] а, але його реалізація і все, для чого суть його життя - це була церква. Друге - це тоді, коли покликання, воно і стає професією. Це вже більше стала практика така в Америці, коли, наприклад, ти та як пастор покликаний служити людям і люди або церква бере тебе на зарплату і і тоді це стає твоєю також професією. Тобто ти ходиш в церкву на роботу. Але останнє, на що я хотів би по-особливому звернути нашу увагу, це тоді, коли професія і є наше покликання, коли, наприклад, ти лікар, або ти медсестра, або ти навіть власник бізнесу, і ти це використовуєш для того, щоби реалізовувати своє покликання. Дуже часто я вже про це говорив, хотів би ще раз на цьому наголосити, що ми тільки дивимося на покликання це служіння в церкві, але я переконаний, що Бог може покликати тебе бути бізнесменом. І це може бути служіння, яке ти виконуєш. Звичайно, ми маємо тут велику небезпеку, коли ми використовуємо бізнес для того, щоби нам було добре, щоби нам жилося гарно, але ми дуже мало думаємо про людей, які ми можемо послужити. Але якраз бізнес може бути гарна платформа, де ми можемо послужити людям. Саме перше, ми можемо давати роботу. І коли ми платимо добре, це благословіння для людей, які в нас працюють. Друге, ми можемо фінанси використовувати в напрямку Божого царства. Я пам'ятаю, я чув одного разу свідчення одного американця. Я не знаю, чи ви це знали, але деякі американці є дуже щедрі. І він був бізнесменом. Він мав бізнес. І він почав просто 10% давати для Бога. А і Бог його почав благословляти. І він почав піднімати, почав давати 20%, потім 30, потім 40, потім 50. І він прийшов до такого моменту, де він віддавав 90% просто для всяких церковних справ, різних місій, церкв, проектів і так далі. І йому тільки залишалося 10%. Але тут дивіться, в чому взагалі, чому я так даже був здивований цією історією, що цих 10%, які залишалися для його, це було набагато більше, ніж колись 90, які він собі мав. Ви просто собі уявіть, наскільки Бог потужно використав цього чоловіка. Він йому було достатньо, але велика majority of his work, >> але більшість його роботи і бізнесу, >> це було просто вложене в царство Боже. І ви знаєте, я бачу в цьому покликання, коли людина не живе для себе, а коли вона має хороший інструмент, бізнес - це є інструмент. який вона може використати для того, щоби прославлявся Бог. Так само лікар або медсестра або другі якісь професії. Моя, наприклад, жінка, вона працює медсестрою. І вона працює з людьми, які мали мають тести в шлунко шлунковій системі. І дуже часто, коли вони, вона готує пацієнтів для того, щоби камера йшла і також вже їх від та якби коли вони відходять, вона з їми тоже працює. А, і дуже часто, коли вони вже приходить лікар і він для них говорить дуже погані новини, він говорить, що в тебе знайшли там рак. І вона бачить саме різні реакції людей. Це це є новини, які важко сприймати. Хтось просто плаче, хтось просто в великому розпачі і не знає взагалі, що робить. І коли уходить лікар, тоді вона залишається з цими людьми один на один. І вона має дуже хорошу можливість їм сказати, що є надія в Христі. І ви знаєте, не обов'язково стояти тут на сцені, щоби виконати покликання, яке Бог тобі дає. Ти мо ти Бог може використати твою професію, те, що ти вже на збудував, і він може використати для своєї слави. І тому друге, до чого ми покликані, ми покликані, щоб працювати. І ми можемо нашу працю жити так, що щоби прославляти Бога. Наступне - це буде сфера сім'ї. Я тут поговорю про те, що ми повинні бути батьки і також чоловіки для жінок. Саме перше ми покликані бути чоловіком для дружини. Єфесян п'ятий розділ. Там описано якраз оці відносини чоловіка і дружини. Але в 25-му вірші там дуже чітко написано наступне: "Чоловіки, любіть своїх дружин". А і якраз це є суть або заклик сьогодні до нас та як чоловіків. Ми покликані, щоби любити своїх жінок. >> Це є наша безпосередня відповідальність. А ви знаєте, взагалі наші відносини в сім'ї, вони можуть бути побудовані на таких двох принципах. Це любов і повага. І хтось навіть написав саму книжку, яка називається Love and Respect. Тобто чоловіки повинні любить, а жінки повинні поважати. Це на основі якраз єфесян. Я хотів би більше звернутися сьогодні до чоловіків. Наша сьогодні повеління, щоби ми любили наших жінок. А чотири слова, які в грецькій мові описують любов. Перше слово - це є слово ерос. І це любов така більш еротична любов, яка драйвована бажаннями. І ви знаєте, особливо молоді хлопці, коли вони тільки одружуються, це, напевно, оця любов, яка їх драйвує одружувати. Вони хочуть якраз уже от о пережить оцю любов. Але це є тільки такий перший рівень, якщо так сказати. Це дуже важливо в сімейному житті 100%. [сопіння] Але на цьому ми не можемо зупинятися. Наступне - це є слово, яке є storage. І якраз storage уже більше говорить про таку сімейну любов. Це коли, наприклад, батько любить своїх дітей або діти люблять своїх батьків. Сімейна любов, яка з'єднує сім'ю. Третє слово для любові - це є філія. >> Ефілія - це вже говорить про більш такі глибокі подружні відносини. friendship, >> да? Коли коли любов друзів і ви знаєте, якщо ми говоримо про сім'ю, то дуже важливо, щоб наший чоловік або наша дружина, вони стали для нас друзями. А це є дуже важливий момент, коли ми коли чоловік і дружина, вони стають друзями. І останнє слово для любові це є слово Агапе. Напевно, ми про його дуже багато чули. Це слово, воно описує трошки другу любов, ніж інші. Це є більше жертвена любов. Це любов, про яку дуже багато написано в Євангелії. Це є любов, якою нас полюбив Христос. І ця любов, вона привела Христа на хрест. Він він помер, люблячи нас або агапе нас. Це агапи - це вже не про почуття. Агапа - це не є просто навіть і про дружні якісь відносини. Агапи - це є про жертву. І якраз, коли апостол Павло пише до єфесян і він говорить: "Чоловіки, любіть своїх дружин", то він використовує слово Агапе. Він не використовує слово ерос або навіть філіо. А він каже: "Ви повинні жертвувати самим собою зараді своєї дружини. Для того, щоби нам бути мати гармонію в сім'ї, ми повинні жертвувати один одним. Чоловік жертвує собою і так само дружина, вона жертвує собою". І тому, ви знаєте, коли ми дивимося на оці чотири слова, я в цьому бачу такі, можна сказати, як крок за кроком глибину наших відносин. Коли ми тільки одружилися з нашою жінкою, то в нас було дуже крепко. Ми, по суті, стояли на першому рівні. Це була любов Ерос. І це дуже добре. Ми Це дуже добре, якщо воно продовжується в житті. Але чим більше ми проводимо час, тоді воно переростає вже в наступний крок. Це є така сімейна любов, коли ми любимо нашу дружину, тому що вона є щось рідне до нас. Вона стала сім'єю. І наступний крок в наших відносинах, це коли наша дружина стає для нас другом, коли коли вона є наший найкращий друг, коли ми можемо для неї поділитися самими глибокими секретами, що що є в нас всередині. Але останній рівень цієї любові і рівень наших відносин, це є любов Агапе, коли ми готові жертвувати собою заради нашої дружини. І тому на цьому етапі я хотів би сказати, що щоби ми любили своїх дружин. Ми покликані любити, жертвувати самим собою. А і останнє, про що я хотів би сказати, це те, що ми покликані бути батьками. А єфесян шостий розділ, четвертий вірш. Апостол Павло говорить, що батьки не дратуйте своїх дітей. Але в поминанні, в остереженні духовно, виховуйте їх. А і тут дивіться акцент, на що я хотів би звернути нашу увагу. Він не пише тута мами, а він пише батьки. І дуже важлива відповідальність лягає якраз на батьків. на на на те нас, мужчин, що ми повинні робити? Ми повинні виховувати наших дітей. Ми дуже часто це спихаємо на мамів. Ми дуже часто це спихаємо на недільну школу в церкві. І навіть в недільній школі в нас є дуже часто там багато жінок. Але це не є погано. Це не є погано, що мама задіяна в житті своїх дітей. Це є натурально. Вона, мама, дала життя, вона буде більше часу проводити з дітьми. Але відповідальність виховання дітей є на нас. Ми та як батьки, ми несемо відповідальність виховувати наших дітей. Ми маємо дуже лімітований час з нашими дітьми. А і наша наша головна ціль, щоби позитивно на них впливати. І ви знаєте, що я хотів би тут так якби по-особливому підкреслити. Це те, щоби батько був присутній в житті своїх дітей. Це є дуже важливо. Можливо, до кінця ми навіть це не усвідомлюємо, але якраз коли ми та як батьки присутні, то воно пов'язано із такими позитивними розвитками наших дітей. [сопіння] в всіх сферах, в всіх сферах їхнього їхнього розвитку. Одного разу минулий президент Америки George Wшh, коли він був в офісі, він сказав наступне. Він сказав, що за останні чотири десятиліття батьківство стало однією з найбільших соціальних проблем. І він говорить: "Ми знаємо, що діти, які ростуть з відсутніми батьками, вони швидше всього опиняються в бідності. Вони кидають школу, вони можуть стати залежні від наркотиків. Вони завезу заведуть дитину поза шлюбом, і вони можуть оказатися в в'язниці. Безбатьків, безбатьківство це не є не єдина тільки причина цих всіх. Але ми та як нація повинні це визнати як за проблему. Дорогі батьки, наша відсутність в житті наших дітей, воно може дуже негативно повпливати на їхній розвиток. Можливо, ми до кінця цього не усвідомлюємо зараз, але це насправді є проблема, яку визнали навіть на державному рівні, яку дослідили в різних інститутах і про яку кричать навіть нехристиянські психологи. І тому апостол Павло звертається до батьків і він каже, що на нас відповідальність за виховання дітей. Це є це є заклик, який ми маємо. Знаєте, на цьому етапі я хотів би сказати ще одне. Можливо, вже наші діти виросли і в нас є внуки. І можливо сьогодні це звернення буде до старших більше. Ви та як дідусі, ви також можете позитивно впливати на розвиток ваших внуків. Можливо, у вас є зараз трошки більше часу, але якраз ваший час, проведений з вашими внуками, може бути позитивним таким моментом в їхньому житті. І ви знаєте, на кінець я хотів би сказати наступне. [сопіння] Дуже часто дуже важко тримати це все в балансі. Ми та як батьки, та як чоловіки, ми розриваємося на всі сторони. Ми маємо час покладати в служіння. Ми, можливо, будуємо свою кар'єру. Нам потрібно бути чоловіком для дружин своїх. А ми повинні бути батьками для наших дітей. І ви знаєте, дуже важко мати отакий ідеальний круг. Дуже часто ми просто розкидані в різних моментах. Є такі моменти в нашому житті, де ми багато поставляємо або великий акцент ставимо на кар'єру. Або, можливо, ми вкладаємося в служіння, розпочали якесь служіння і ми просто весь час вкладаємо туда, але дуже важливо розуміти наступне. >> [сопіння] >> щоби ми тримали це все в балансі, щоб ми якось знаходили баланс і поєднували наші відповідальності. Знаєте, дуже боляче є, [сопіння] коли ми посвятили все наше життя, будуючи нашу сім'ю. Коли ми хочемо для нашої сім'ї зробити якнайкраще, ми великий акцент ставимо на роботу. Ми, можливо, працювали на двох роботах. І потім, коли ми виросли, ми прийшли до такої реалізації, що ми згубили наших дітей. Щось подібне може бути і в служінні. коли ми можемо так крепко бути задіяними в служінні, що в нас немає часу для своєї сім'ї, а і ми просто оглядаємося назад і ми бачимо, що ми згубили наших дітей. Я думаю, що напевно, що для вас всіх знайоме таке ім'я Беспалов. А він неодноразово приїжджав колись в Клівленд до нас. Він жив там в Канаді недалеко від нас. Я пам'ятаю, я ще трошки навіть застав, коли він приїжджав в Клівленд. А і також чув дуже багато історій. Коли приїжджав Безпалов, просто зал забивався людьми. А люди хотіли його слухати. Він був цікавий проповідник. Він був посвячений місіонер. Він був він багато послужив для Бога. Але на превеликий жаль він згубив свою сім'ю. І коли помер без палов, я пам'ятаю тоже цей момент дуже добре. Я персонально там не був, але на його похорони зї з'їхалися просто куча людей, різні пастори, різні люди, які його любили, але на його похороні не було його дітей. І ви знаєте, це якраз є оцей такий негативний приклад, де чоловік так багато послужив для Бога, але він не знайшов балансу. І тому ми маємо багато відповідальностей, але дуже важливо знайти баланс, щоби максимально послужити для Бога. і в той самий час не згубить нашу сім'ю. Давайте ми помолимося. Ми будемо молитися. Ми будемо молитися про наше життя. Ми будемо молитися про наше відповідальності та як чоловіків. І можливо хтось сьогодні молиться ще про покликання. Можливо, ви трошки в конфзії і ви не знаєте, до чого вас Бог кличе. Ми хочемо за це молитися сьогодні. Можливо, ви зараз не можете опреділитися з роботою. Можливо, ви недавно приїхали з України і вам легко вклиниться і ви ще не знаєте, що робити. Ми можемо молитися про це також. Ми будемо також молитися за наше роль та як батьків і та як чоловіків. Нам всім потрібно бути кращими батьками і кращими чоловіками. Нехай ця молитва, вона буде щира перед Богом. І нехай Бог сьогодні почує нашу молитву і він дасть відповідь для нас. >> Молимося. >> Одну секундочку. Я би хотів запросити, брати, давайте ми вже таку маємо традицію сюда допереду. Станемо такий велике коло, великий разом сюда. Пройдіть, пройдіть сюда допереду. Ми разом помолимося. Пройдіть, пройдіть. Молоджens, everybody. Matthew, Isaac, come here to the front. Ми помолимося разом. Станемо великий. Проходіть. Тако зробимо тако, тако щоб ми разом були. Проходіть рочок. Вставай сюда. Сюда вставайте. Близько, близько. Проходіть, брать, проходіть. Давайте я перейду на цю сторону, щоб ніхто не боявся. Проходіть сюда ближче, ближче, ближче, ближче. Проходіть, проходіть, Василь Миколайович, проходь сюда, щоб брати мали місце. Брат Віталію, ви будете, пастор, будете вести цю молитву. Е, це якраз хороший час нам, щоб помолитися. Час біжить скоро. Ми трошки більше потратили часу на їду. Ну, на слідуючий раз ми цю ситуацію поправимо, тому що бажання є велике для того, щоб ми провели час молитви. Помолилися. Нам треба боротися в духовному такому світі за наші сім'ї, за наше життя, за наших діток, за наші родини. Будь ласка, буду молитися. Святий цар. >> Слава тобі, Бог наш Ісус, ми дякуємо тобі. Ми дякуємо тобі за велику благодать. Дяку, Господи, що ти є надились тобою на дякую наше покликання. Ми вірно були в цьому покликанні, Господи. Ми були, Господи, щирі в нашому покликанні, Господь Бог дорогий. Ми робили це з любов'ю. Ми робили, Господь Бог дорогий, від щирого серця. Бог святий помож ім'я Ісуса Христа. Ми робили, Боже святий, правильно, збалансовано, Боже святий, ми поступали, Господи, правильно, Господи, як, Господи, ти хочеш від наслажна кожноготеле Господи, [спів] Боже мой, господи, ня покріпляю кожного, Боже святий, на служіння, Боже святий, кожного, Господи, Господи, бути тим, Господи, кого ти призвав нас, бути, Господи, чоловіком найкращим, бути, Господи, батьком найкращим, Господь Бог дорогий бути, Господи, служителем найкращий. Господь бути, Господи, в праці своїй найкращі слава. Духом своїм святим наповняй, Господь Бог. Сило своєю наповняй, Господь Бог. Зливайте свою Божу благодать. Укріпи Господь життя укріпити віру. Укріпити, Боже, святи руки кожного во Ісуса Христа. Боже наш, ми в цей ранок, Ісус, ідемо до тебе в молитві з групою цих мужчин в Флоріді. Христос, Боже, я тобі дякую за кожного із них. Боже, я дякую тобі, що ти їх покликав, Боже. Я знаю, що кожний із них має якесь своє покликання і ділянку, в якій він може служити для тебе, Христос. І сьогоднішній заклик для нас всіх це ходить гідно нашого покликання. Боже, ми розуміємо, що ми покликані до служіння. Ми розуміємо, що в нас є також і робота, кар'єра, Христос. Але ми сьогодні молимося, щоб служіння і робота, кар'єра, вони не стали якраз тими такими моментами, які приведуть нас до того, що ми згубимо нашу сім'ю, Христос, що ми будемо відсутніми батьками в житті наших дітей, що ми не будемо мати добрі відносини з нашими дружинами, що ми не будемо рости в любові до наших дружин. Боже, сьогодні моя молитва, Христос, щоби кожного ти використовував по-особливому. Боже, якщо сьогодні є ще хтось, хто шукає своє покликання, можливо, хто загубився в своєму покликанні, можливо, хто хоче відновити своє покликання, Боже, ти їх допоможи, Боже, дай для них сили, Христос, бути ефективними в служінні для тебе, Боже. Я молюся сьогодні також за тих, хто, можливо, сьогодні ще не знає, що йому робити по по житті Христос і не знає, в яку сферу життя піти. Ісус, я тебе прошу, дай для них добру роботу, яка буде благословінням для сім'ї, але в той самий час це буде робота, яка не буде розрушати сім'ю. Христос Боже, я також молюся сьогодні за тих, хто сьогодні є чоловіками. Христос, я молюся за сім'ї, щоби наші сім'ї були сильними. Боже, дай нам бути чоловіком, який любить свою дружину, так як про це писав апостол Павло, Боже, і щоби ми росли в любові, Ісус до нашої дружини, щоби в нас була гармонія, Христос Ісус, якщо сьогодні є сім'ї, які які не живуть добре, Христос, я молюся, щоби ти духом твоїм святим прийшов, Христос, і щоби ти показав, Ісус, де і що потрібно поправити. Боже, я тебе прошу, Христос, молюся також за тих, хто є сьогодні батьками. Ісус, дай, щоби ми та як батьки розуміли нашу відповідальність виховання дітей. Боже, ми дякуємо за наших дружин, які так багато часу проводять з дітьми, які їх вчуть, виклада викладають для них, Ісус, викладаються в них. Але Ісус, ми також в цей день і ранок просимо, щоби ти дав нам сили і можливості бути присутніми, максимально присутніми в житті наших дітей, Боже, щоби ми могли бути для них хорошим прикладом, щоб вони, дивлячись на наше життя, вони могли бачити приклад, хороший приклад для наслідування. Христос, я тебе прошу благословити цю церкву. Благослови, Христос, служителів церкви. Благослови чоловіків, лідерів своїх сімей, Христос. І якщо ми маємо сильну сім'ю, ми будемо мати сильну церкву, Христос, яка буде служити для тебе, досягати цей світ, Ісус, і жити для твоєї слави, благословити нас надалі. Ми дякуємо тобі за все. Тобі хай буде за все хвала і слава, подяка на віки вічні. Амінь. благодат Господа нашого Ісуса Христа >> і любов Бога Отцягова разом ставимо [сопіння] сперені на Да. Ходіть, ходіть, давайте на сцену, да? А або можна, да? Да, можна на сцену, да? Молодж браття, браття. Кой Чекай, чекай.