Як зростати духовно в Церкві

Стислий зміст

Служіння почалося із запрошення на велике зібрання віруючих у Вашингтоні, куди з усіх куточків Америки з'їдуться люди на дванадцять годин молитви за повернення країни до Бога. Далі проповідник поставив головне питання: що таке Церква? Передусім це місце, де віруючі зростають - у вірі, у любові та в пізнанні Господа (Ефесян 4:11-15).

Спираючись на Перше послання до коринтян, проповідь описала три види людей. Душевна людина ще не народжена згори і вважає Боже безумством; як молоде вино не вливають у старі міхи (Марка 2:21-22), так і їй потрібне одне - покаятися й оновитися. Тілесний віруючий справді є дитям Божим, але ще незрілий: у ньому заздрість, суперечки й поділи, тож він здатний приймати лише молоко, а не тверду їжу. Духовний же віруючий дозрів, сповнений Святого Духа і має розум Христів.

Духовні служителі, сказав проповідник, покликані терпляче годувати й зносити немічних, як батьки піклуються про дітей, адже зростання означає, що Христос примножується, а власне я меншає (Івана 3:30). Справжня нагорода - не оплески світу, а зустріч із Господом: добрий і вірний рабе (Матвія 25:21). Свій повний потенціал людина знаходить лише у Христі: без Нього ми не маємо нічого, а в Ньому маємо все.

Головні думки

• Церква існує для того, щоб віруючі зростали у вірі, любові й пізнанні Бога (Ефесян 4).
• Душевна людина не може прийняти Божого і мусить спершу народитися згори.
• Нове життя не можна пришити до старого: це молоде вино, що потребує нових міхів.
• Навіть щирий віруючий може лишатися тілесним - незрілим, схильним до сварок, годованим лише молоком.
• Духовна зрілість - це бути сповненим Духа і мати розум Христів.
• Служителі покликані лагідно годувати й терпіти тих, хто ще зростає.
• Правдива нагорода приходить від Бога на небесах, а не від визнання людей на землі.