Дощі благословення і вдячне серце

Стислий зміст

Це святкове служіння жнив зосереджене на Божому достатку. Перша проповідь спирається на Єзекіїля 34:26 та Повторення Закону 11 і 28: Бог обіцяв відчинити небесні комори й посилати дощ свого часу, та завжди з однією умовою - маленьким словом "якщо". Якщо народ любить Його всім серцем і служить Йому, Він посилає і земні дощі, що наповнюють поля, і духовні зливи Свого Духа. Хмари - це Божа скарбниця, і навіть долина плачу (Псалом 84) стає джерелом для тих, хто й далі надіється на Нього.

Проповідник застерігає й про інший дощ - дощ суду, як за днів потопу (Буття 7) та в Єзекіїля 13. Лиха не доводять, що постраждалі грішніші за інших, а кличуть кожного до покаяння (Луки 13:5). На святі жнив Ісус кличе спраглих прийти й напитися (Івана 7:37). Вірш про вересневі соняшники, що повертаються до сонця, нагадує і про перебування у Божому світлі, і про велике жниво душ, на яке бракує робітників.

Запрошений пастор завершує словом про вдячність на прикладі десяти прокажених (Луки 17), з яких лише один повернувся подякувати. Через історію першого американського Дня подяки, поїздку до бідних українських сіл і власний важкий рік хвороби та втрати він закликає не лишати Божі дари нерозпакованими, а дякувати за будь-яких обставин, пам'ятаючи насамперед дар Божого Сина (Івана 3:16).

Головні думки

• Боже благословення має умову: люби Його й служи Йому всім серцем.
• Хмари - це Божа скарбниця; Він посилає дощ свого часу для полів і для душ.
• Навіть долина плачу стає джерелом для тих, хто й далі надіється на Господа.
• Не кожна буря - благословення; дощ суду кличе всіх до покаяння.
• Ісус кличе кожного спраглого прийти до Нього й напитися Його Духа.
• Жниво душ велике, а робітників мало - залишайся у світлі й іди.
• Дякуй за будь-яких обставин і не лишай Божих дарів нерозпакованими.